Коментар до ІПК ДПСУ від 02.12.2020 р. № 4955/ІПК/99-00-05-06-02-06
У запиті до податківців було зазначено, що платником податків на банківський рахунок отримано кошти від юридичної особи, з якою відсутні договірні відносини. Такі кошти не були визнані платником як попередня оплата за товари/послуги або як кошти за поставлений товар/послугу та були повернуті відправнику.
Чи точно не треба було в цьому випадку визнавати ПЗ з ПДВ?
Податківці в коментованій ІПК ніби погодилися, але навели норми законодавства, які регулюють правила повернення помилково отриманих коштів.
Правила та строки повернення коштів
Згідно зі ст. 1212 ЦКУ, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до п. 1.23 статті 1 Закону № 2346 неналежним отримувачем вважається особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Неналежний отримувач зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу (пункт 35.1 Закону № 2346).
Тобто наразі граничний строк повернення помилково отриманих коштів встановлено тільки у разі наявності вини банка. А для випадків, коли помилився суб’єкт господарювання, цей момент не врегульований.
Ми доходимо висновку, що через це помилковий отримувач може повернути кошти у будь-який час.
Проте постійне нагадування про строки повернення коштів з вини банку може означати й інше: податківці вважають що строки, встановлені для банків (3 робочі дні), діють і для одержувачів коштів. Тож, безпечніше (щоб уникнути суперечок із податківцями) повернути ці кошти протягом 3-х робочих днів від дати їх отримання на поточний рахунок.
Проте для такого повернення одержувачу потрібна підстава! Як правило, такою підставою є лист від платника з проханням (або навіть вимогою) повернути помилково перераховані кошти. І добре, якщо цей лист надійде одразу. А якщо ж його доведеться чекати? Закон не встановлює швидкого строку для надсилання такого листа – фактично тут будуть діяти строки давності, встановлені ст. 257 ЦКУ. Тобто чекати на такий лист можна і три роки.
На нашу думку, в такому разі можна спиратися на невизначений статус отриманої суми і, навіть, якщо податківці наполягатимуть на тому, шо строки повернення коштів визначені законодавчо (хоч насправді це так лише для банків!), повернути ці кошти можна протягом 3 робочих днів із дня отримання відповідного листа від платника.
Довідково: неналежний отримувач – особа, якій без законних підстав зараховано суму переказу на її рахунок або видано готівкою (п. 1.23 ст. 1 Закону №2346). Такими законними підставами може бути укладений договір, виставлений рахунок, який був чинний на дату переказу, тощо. Якщо товар уже був відвантажений, роботи чи послуги виконані або надані, то перекази можуть здійснюватися на підставі видаткових накладних або актів виконаних робіт (наданих послуг).
Помилковий переказ – це рух певної суми грошей, внаслідок якого з вини банку чи іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунка неналежного платника і/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми готівкою (п. 1.24 ст. 1 Закону №2346).
Помилкові перекази на рахунки суб'єктів господарської діяльності можуть здійснюватися з вини платника або отримувача – суб'єктів господарської діяльності чи з вини банку.
Щодо нарахування ПДВ
Податківці у відповіді щодо нарахування ПДВ звернулися до п. 185.1 ПКУ та окремо навели визначення постачання товару (пп. 14.1.191 ПКУ) та послуг (пп. 14.1.185 ПКУ).
Згідно з пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Так от на підставі цих норм податківці дійшли висновку: «у випадку відсутності будь-яких договірних відносин на постачання товарів/послуг між отримувачем коштів і особою, що перерахувала такі кошти на банківський рахунок, та за умови що в рахунок отриманих коштів платником надалі не будуть постачатися товари/послуги, у платника, який отримав ці кошти, не виникає об'єкт оподаткування ПДВ».
А грошові кошти, помилково зараховані на банківський рахунок платника податку, не включаються до бази оподаткування ПДВ.
Як і в інших своїх роз’ясненнях, податківці наполягають, що повернення таких грошових коштів особі, що їх перерахувала, має здійснюватися у встановлений чинним законодавством термін.
Але ще раз наголосимо, що такий строк встановлено тільки для банків. У такому разі протягом 3-х робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу слід перерахувати кошти. НБУ щодо цього спеціальних строків для суб’єктів господарювання не встановив.
Тож виходить, що у разі помилки саме особи, яка перерахувала кошти, наслідків з ПДВ у одержувача при зарахуванні коштів не буде.
Проте для цього ці кошти слід повернути з урахуванням строків давності. А що буде, якщо цього не зробити?
На нашу думку, оскільки такі кошти не прив’язані до постачання товарів або послуг, то ПЗ з ПДВ в разі спливу строку давності не виникнуть. Хоча саме така сума коштів потрапить до оподаткованого доходу одержувача.
***
Читайте також: