Коментар до ІПК ДПСУ від 21.10.2020 г. № 4359/ІПК/99-00-05-06-02-06
Можливість заміни боржника у зобов’язанні передбачена п. 1 ст. 520 ЦКУ, але лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
При цьому відповідно до пп. 196.1.5 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
Виходячи з цього, за логікою має бути наступний алгоритм обліку ПДВ за такою операцією:
- постачальник передає товар «посереднику», нараховує ПЗ з ПДВ та складає на нього ПН;
- «посередник» включає ПДВ до свого ПК, передає товар покупцю, нараховує ПЗ з ПДВ та складає ПН на покупця;
- покупець включає ПДВ до складу ПК і внаслідок переведення боргу здійснює оплату безпосередньо на рахунок продавця (через що погашається заборгованість «посередника» перед постачальником).
І на цьому податкові наслідки з ПДВ мали б закінчитись, однак податківці у ІПК від 21.10.2020 р. №4359/ІПК/99-00-05-06-02-06 мають іншу позицію. Зазначається, що оскільки оплата за товари «посередником» не здійснюватиметься, то на дату укладення угоди про переведення боргу такому «посереднику» необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму, що була включена до податкового кредиту при отриманні таких товарів, у порядку, визначеному п. 198.5 ПКУ.
Фактично податківці вимагають того, щоб посередником ПЗ з ПДВ було нараховано двічі:
- перший раз - при постачанні товарів покупцю;
- другий - при підписанні угоди переведення заборгованості покупця на постачальника (зі взаємним погашенням заборгованості «посередника» перед постачальником).
Ми з такою позицією вкрай не згодні.
По-перше, у п. 198.5 ПКУ чітко зазначено, що ПЗ з ПДВ нараховуються у випадку використання придбаних товарів в:
а) операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 ПКУ);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю* платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 ПКУ).
* Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 ПКУ).
По-друге, відповідно до пп. «а» п. 198.1 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Податківці могли б спиратись на те, що придбані товари використовуються в операціях, що не є об’єктом оподаткування (пп. 196.1.5 ПКУ). Однак ні, такі товари були використанні в оподатковуваній операції з їх подальшого постачання і нарахування ПЗ з ПДВ при такому постачанні.
По-третє, як передбачено п. 188.1 ПКУ до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. Тому договір про переведення коштів може бути розцінений як варіант сплати договірної ціни шляхом заліку зобов’язань.
І говорити, що в даному випадку «посередник» отримує товари від постачальника безоплатно не можна, оскільки на підставі договору про переведення боргу передбачається не просто закриття заборгованості «посередника» перед постачальником, а погашення її шляхом переведення на постачальника заборгованості покупця перед «посередником». Тобто оплата «посередником» все ж таки здійснюється, однак не грошовими коштами, а шляхом переведення заборгованості.
Крім того, у попередніх своїх роз’ясненнях (наприклад, тут) податківці не мали нічого проти випадків, коли оплата за товар здійснювалась третьою стороною, а ПК з ПДВ отримувала безпосередньо особа, якій цей товар був відвантажений, без подальшого нарахування нею ПЗ з ПДВ.
Тому вважаємо, що в даній консультації податківцями неправильно було трактовано умови запитання і підстав для нарахування ПЗ з ПДВ у «посередника» немає.
***
Читайте також:
- Борг за договором фінлізингу передано третій особі: які облікові наслідки для всіх сторін?
- Особливості оподаткування ПДВ факторингових операцій
- Відступлення права вимоги: особливості оподаткування ПДВ
- Взаємозалік заборгованостей на суму бонусу від нерезидента: що з ПДВ?
- Відступлення права вимоги: бухгалтерський та податковий обліки
- Відступлення права вимоги: наслідки з ПДВ для постачальника
- Переведення боргу: що з ПДВ та податком на прибуток?
