Розподіляй та інвестуй
Запровадити податок на розподілений прибуток пропонували наприкінці 2015 р. автори законопроекту №3357 про ліберальну податкову реформу.
За своєю сутністю цей податок докорінним чином відрізняється від традиційного податку на прибуток, бо полягає в оподаткуванні лише тих коштів, які виводяться з операційної діяльності, та інших подібних виплат. Таким чином, змінюється принцип оподаткування прибутку, коли податок сплачується не з нарахованої бази оподаткування, а лише за умови виведення чистого прибутку на користь засновника (інвестора).
Міжнародний досвід
Податкова система Естонії передбачає сплату податку на прибуток тільки при його розподілі, що дає змогу бізнесу використовувати компанії цієї країни для реінвестування. Таким чином, якщо компанія не виплатила дивіденди, а отриманий прибуток вирішила вкласти в розвиток бізнесу, то податок на прибуток не сплачується. Така податкова політика дає хороші результати як щодо розвитку економіки, так і залучення інвестицій до країни.
На практиці це передбачає, що фінансовий результат оподатковуватиметься лише в тому разі, якщо, приміром, інвестор вирішить вилучити кошти зі свого підприємства шляхом виплати дивідендів. У такому разі доведеться сплатити з цієї суми податок. Якщо гроші нікуди не виводитимуться, то підприємство показуватиме свій фінансовий результат, але жодних податків не сплачуватиме.
Зі слів податкового консультанта Київського центру підтримки й розвитку бізнесу Олександри Томашевської, у проектах реформи під визначення поняття розподіленого прибутку потрапляє багато і так званих прирівняних операцій. Наприклад, податок потрібно буде сплатити при знятті з рахунку поворотної фінансової допомоги чи перерахуванні коштів неплатникові податку на прибуток (платникові єдиного податку). Окремий контроль здійснюватиметься також за перерахуванням коштів на користь нерезидентів. Передбачається зарахування зменшення податку, якщо поворотну фінансову допомогу буде повернуто.
Чи запровадять новацію?
Минулого року, коли точилися дебати щодо ліберальної податкової реформи, бізнес і суспільство позитивно сприйняли ймовірну заміну податку на прибуток податком на виведений капітал. Втім на той час головним противником запровадження оподаткування прибутку за новим принципом був Мінфін України, наголошуючи насамперед на негативних наслідках новації для наповнення бюджету.
Цитата
Міністр фінансів Олександр Данилюк: «Такий крок може бути реалізований в рамках податкової реформи. Я повністю підтримую створення сприятливого середовища для бізнесу і апріорі завжди відкритий до нових підходів. Ми працюємо над цим питанням разом з експертами та представниками парламентського комітету. Ключовим фактором буде баланс позитивного впливу на бізнес і фіскального ефекту».
Однак навряд чи нова норма запрацює найближчим часом, хоча б тому, що Податковий кодекс чітко регламентує терміни щодо змін будь-яких елементів податків та зборів. Такі зміни не можуть вноситися пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому діятимуть нові правила та ставки.
Крім того, у нещодавньому повідомленні прес-служби МВФ з посиланням на директора-розпорядника Крістін Лагард, яка в цілому відзначила, що в Україні проводилася правильна фіскальна політика, йдеться про те, що владі України необхідно уникати змін податкової політики, яка призводить до зростання дефіциту. Акцент радить зробити на поліпшенні податкового та митного адміністрування.
Деякі парламентарі, у свою чергу, пропонують спершу поширити новий податок як експеримент на середній бізнес і вважають за доцільне проголосувати за новацію, але відстрочити її запровадження, приміром, до 2018 р.
Досвід Естонії
За деякими підрахунками, в перший рік запровадження податку на виведений капітал надходження від нього знизяться на 5 млрд грн порівняно з податком на прибуток, а в наступні п’ять років надходження становитимуть 276 млрд грн. Але про те, що втрати згодом окупаються сторицею, свідчить естонська модель податку на прибуток.
Податкова система Естонії передбачає сплату податку на прибуток тільки при його розподілі, що дає змогу бізнесу використовувати компанії цієї країни для реінвестування. Таким чином, якщо компанія не виплатила дивіденди, а отриманий прибуток вирішила вкласти в розвиток бізнесу, то податок на прибуток не сплачується. Така податкова політика дає хороші результати як щодо розвитку економіки, так і залучення інвестицій до країни.
Якщо ж прибуток естонської компанії вирішили розподілити, то діє стандартна ставка податку на прибуток в Естонії — 21 %. Оскільки податкове законодавство передбачає сплату податків на доходи лише один раз, то акціонери отримують вже оподатковані дивіденди. І більше ці прибутки не оподатковуються — ні на рівні компанії, ні на рівні акціонерів як фізичних осіб.
«Модель цього податку, запроваджена в Естонії, засвідчила cвою ефективність, — підтверджує експерт, кандидат економічних наук Ілля Несходовський. — До Естонії пішли інвестиції, деякі навіть називали її внутрішнім офшором. Хотілося б, щоб і в Україні був створений такий офшор, що дає змогу інвестувати, розвивати підприємства і при цьому не сплачувати податки. Усі, хто зараз працює, отримають 20 % від свого прибутку, який залишатиметься у їхньому розпорядженні, і зможуть інвестувати в розвиток підприємства — купувати основні засоби, збільшувати оборотні кошти. Тобто ми створюємо величезний внутрішній інвестиційний ресурс без зовнішніх кредитів».
Гідна альтернатива
Цілком раціональним та своєчасним кроком вважають таку трансформацію в оподаткуванні прибутку чимало експертів. Адже, за спостереженнями аналітиків, надходження від податку на прибуток постійно скорочуються, водночас підприємства мають змогу уникати його сплати.
Так, експерт Володимир Дубровський переконаний в неефективності чинного податку на прибуток, тому що підприємства поділилися на ті, що знайшли легкі шляхи уникати сплати цього податку шляхом заниження свого фінансового результату і використання офшорних схем, і на ті, які змушені переплачувати під певним тиском.
На думку Володимира Дубровського, створення податку з розподіленого прибутку — це гідна альтернатива податку на прибуток, яка має низку очевидних переваг, таких як спрощене адміністрування; зменшення можливостей довільно застосувати податкові норми; перекриття каналів ухилення від оподаткування; під оподаткування не підпадатимуть внутрішні інвестиції всередині України, що стимулюватиме їх зростання. Економіст не приховує, що за новим принципом оподаткування прибутку скарбниця «не добере» максимум 5 — 7 млрд грн у перший рік. Враховуючи загальний обсяг бюджету, це менше як 1 %. Проте переконаний, що новий податок може стати драйвером економічного зростання.
Читайте також: Податок на прибуток у проекті податкових змін від Мінфіну