• Посилання скопійовано

Безповоротна фінансова допомога: коли платник прибутку збільшує фінрезультат?

Податківці розповіли, чи потрібно доводити «ділову мету» або збільшувати фінрезультат до оподаткування при наданні безповоротної фіндопомоги

Безповоротна фінансова допомога: коли платник прибутку збільшує фінрезультат?

Коментар до ІПК ДПС від 14.07.2020 р. №2857/6/99-00-05-05-02-06/ІПК

Нагадаємо, що згідно з пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Отже, якщо платник податку на прибуток не застосовує податкові різниці, то він визнає витрати від надання безповоротної фіндопомоги (або прощення поворотної) і на цьому все. А от платник, який ці різниці застосовує (в примусовому або добровільному порядку), має зважати на різниці, що викладені у ст. 140 ПКУ.

 

Поворотна та безповоротна фіндопомога

Спочатку розглянемо, що ж для цілей оподаткування є безповоротною фіндопомогою.

Безповоротною фінансовою допомогою з ціллю оподаткування визнається, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів (пп. 14.1.257 ПКУ).

Своєю чергою, сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення вважається поворотною фінансовою допомогою (абз. 7 пп. 14.1.257 ПКУ).

Водночас, якщо отримувачем поворотної фінансової допомоги така допомога не була повернута, а її надавачем – платником податку на прибуток прийнято рішення про її прощення, така поворотна фінансова допомога набуває статусу безповоротної.

Визначившись, що є безповоротною фіндопомогою, перейдем безпосередньо до податкових різниць, які можуть виникнути при її наданні у платника податку на прибуток.

 

Коригування фінрезультату на суму безповоротної фіндопомоги резидентам

Перша різниця передбачена пп. 140.5.10 ПКУ, згідно з яким ФР збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками ПДФО), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0%.

А друга різниця передбачена пп. 140.5.9 ПКУ, за якою фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Отже, якщо боржник на момент прощення боргу (або на момент надання БФД) перебував на спрощеній системі оподаткування, то платник податку на прибуток – надавач такої допомоги збільшує фінансовий результат до оподаткування.

А от у разі прощення боргу (або надання БФД) іншому платнику податку на прибуток коригувати ФР не потрібно. Навіть за умови, що її надання (або прощення боргу) не відповідає поняттю «ділової мети». 

Зокрема, податківці у ІПК від 14.07.2020 р. №2857/6/99-00-05-05-02-06/ІПК прямо кажуть, що ПКУ не передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до операцій з надання безповоротної фінансової допомоги суб’єктам господарювання, що є юридичними особами -резидентами.

 

Коригування фінрезультату на суму БФД нерезидентам

Підпунктом 140.5.15 ПКУ встановлена різниця, на яку ФР збільшується у разі понесених витрат платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети.

Відповідно до пп. 14.1.231 ПКУ розумна економічна причина (ділова мета) – причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), зокрема, але не виключно, якщо:

  • головною ціллю або однією з головних цілей операції та/або її результатом є несплата (неповна сплату) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
  • у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов'язаних осіб.

На думку податківців, виходячи з наведеного вище визначення, оскільки надання БФД (як і прощення боргу) на призводить ні до збільшення активів, ні до їх збереження, то при здійснення такої операції з нерезидентом фінрезультат до оподаткування треба збільшити.

 

Різниці при прощенні поворотної фіндопомоги

Нагадаємо про податкові різниці, які виникають при прощенні поворотної фіндопомоги або іншого боргу (тобто безпосередньо надання БФД до коригування ФР на такі різниці не призводить). Це різниці, що пов’язані з резервом сумнівних боргів.

Так, відповідно до пп. 139.2.1 ПКУ ФР до оподаткування збільшується:

  • на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до НП(С)БО;
  • на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Згідно з пп. 139.2.2 ПКУ ФР до оподаткування зменшується:

  • на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
  • на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.

Таким чином, при списанні суми поворотної фіндопомоги платник податку на прибуток повинен зважати на ознаки безнадійної заборгованості, які визначено у пп. 14.1.11 ПКУ (зокрема, це заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності).

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Податок на прибуток»