Це – сьомий в цьому році (і дванадцятий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена готівковим розрахункам та РРО. За майже місяць, який минув з часу написання попереднього листа, з’явилося багато нового та цікавого.
Цього разу ми:
- розповімо, що вважається початком використання РРО;
- дізнаємося позиції ДФС та Нацбанку щодо практики застосування готівкових обмежень;
- проінформуємо про запровадження ДФС пілотного проекту електронної системи «Електронний чек»;
- наведемо роз’яснення Нацбанку щодо ведення готівкових розрахунків;
- з’ясуємо, як у фіскальному звітному чеку відображати округлення сум готівкових розрахунків;
- поговоримо про можливість уповноважити окремого працівника для підпису касових документів на підставі роз’яснення ДФС;
- …і наостанок – визначимося, чи передбачено відповідальність за неправильне заповнення «№ з/п» в касових ордерах.
Гарного вам читання!
***
Виплата зарплати та фіндопомоги через касу: що з обмеженнями?
- Позиція ДФС
Обмеження 50 000 грн стосується виключно готівкових розрахунків між суб'єктом господарювання та фізичною особою за товари, роботи, послуги. Тому, на їхню думку, таке обмеження не розповсюджується на розрахунки з виплат, пов'язаних з оплатою праці співробітників, лікарняних та декретних та надання поворотної фінансової допомоги.
Але Положення №148 розроблено Нацбанком. Тому у своїй консультації податківці рекомендують звернутися ще й до нього.
Про це ми пишемо у своїй аналітиці на підставі індивідуальної консультації ДФСУ від 09.07.2018 р. №3010/6/99-99-14-05-01-15/ІПК. - Позиція Нацбанку
Готівковими розрахунками є платежі готівкою суб'єктів господарювання і фізосіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. Тому установлені Нацбанком вимоги поширюються на розрахунки за правочинами за участі суб'єктів господарювання, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі на видачу та повернення коштів під звіт, фінансової допомоги, виплати, пов'язані з оплатою праці.
Про це читайте у нашому коментарі до листа Нацбанку від 22.05.2018 р. №50-0007/28247. - Позиція редакції
Обережним суб’єктам господарювання варто дотримуватися готівкових обмежень при всіх розрахунках, крім таких трьох винятків: кошти на відрядження, благодійна діяльність та сплата податків та зборів.
ДФС запровадила пілотний проект електронної системи «Електронний чек»
Податківці у своєму повідомленні вказали, що сутність новітньої моделі полягає у впровадженні альтернативного технологічного рішення для реєстрації розрахункових операцій в сфері торгівлі без застосування традиційних РРО.
На думку фіскалів, програма «Електронний чек» має ряд таких переваг:
- система може бути встановлена на будь-який пристрій – персональний комп’ютер, планшет чи смартфон;
- вона доступна, безкоштовна та може бути інтегрована з іншими системами ДФС і бухгалтерськими програмами;
- має найвищий ступінь захисту і працює 24 години на добу та 7 днів на тиждень;
- застосування такої моделі на практиці позбавляє необхідності придбавати традиційний касовий апарат, а відтак друкувати паперові чеки;
- фіскальний чек громадяни зможуть перевірити у відкритій частині Електронного кабінету.
Округлена сума є сумою розрахунку за фіскальним чеком та включається до Z-звіту
За роз’ясненням ДФС із підкатегорії 109.10 ресурсу «ЗІР» суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку. А саме:
- після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;
- в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.
Звертаємо увагу: до підсумку розрахункових операцій Z-звіту та Х-звіту має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після округлення.
Про це та про те, як складати ПН у разі заокруглення розрахунків, читайте у нашій новині.
Замість керівника, головного бухгалтера та касира касові ордери може підписувати уповноважена особа – позиція ДФС
Податківці у своїй індивідуальній консультації від 13.07.2018 р. №3102/6/99-99-14-05-01-15/ІПК навели норми ЦКУ щодо правил уповноваження осіб, оскільки Положенням №148 цього порядку не встановлено.
Вивчаючи абз. 4 ст. 207 та ст. 246 ЦКУ податківці зробили несподіваний висновок: «підписання прибуткових та видаткових касових ордерів особою, уповноваженою керівником, замість керівника, головного бухгалтера та касира із зазначенням прізвища та ініціалів такої особи та/або осіб». Тобто податківці вважають, що уповноважена особа може підписувати касові документи не тільки замість головного бухгалтера, але й замість касира та керівника. Але, про всяк випадок, запропонували звернутися з цим питанням до Нацбанку.
Від себе додамо, що Положенням №148 чітко встановлено можливість підписання касових документів уповноваженою особою замість касира (в окремих випадках) та головного бухгалтера. Тому уповноважити працівника підписувати касові документи замість керівника заборонено.
Про це все читайте у нашому коментарі.
Відповідальності за неправильне зазначення «№ з/п» в касових ордерах немає
Податківці в своїй індивідуальної консультації від 16.07.2018 р. №3117/6/99-99-14-05-01-15/ІПК заявили, що у графі «№з/п» прибуткових та видаткових касових ордерів зазначається номер за порядком запису в кожному окремому прибутковому та видатковому касовому ордері.
Але фрази «зважаючи, що прибуткові та видаткові касові ордери оформлюються на кожну операцію з приймання/видачі готівки, у реквізиті «№з/п» проставляється – 1» в цій ІПК немає. Тому не відомо, який саме порядок запису мається на увазі.
Втім, оскільки НБУ свою точку зору не змінив, вважаємо, що і далі графа «№з/п» повинна мати значення «1».
У згаданій консультації податківці також відповіли на питання, чи є відповідальність за неправильне зазначення номеру за порядком графи «№з/п». Вони погодилися, що наразі відповідальність за неправильне зазначення номеру у касових ордерах відсутня. Тож, сподіваймося, що при перевірках податківці не будуть карати за заповнення графи «№з/п» ПКО та РКО не в тому порядку, який вони вважатимуть за правильний.
Наш коментар читайте за посиланням.
Наостанок – два роз’яснення від Нацбанку та від ДФС
Які основні правила у сфері готівкових розрахунків у касі підприємства? Скільки часу можна зберігати готівку в касі для виплати зарплати? Як скласти порядок оприбуткування готівки? Про це можна дізнатися з роз'яснення Нацбанку.
А думку ДФС щодо поняття «момент введення в експлуатації реєстратора розрахункових операцій» читайте тут («Датою введення в експлуатацію реєстратора є відповідна дата, що зазначається в паспорті (формулярі) реєстратора, акті введення реєстратора в експлуатацію, та від якої обчислюється гарантійний строк експлуатації реєстратора. Така дата вноситься до інформаційної системи ДФС при первинній реєстрації реєстратора та від цієї дати обчислюється строк служби реєстратора»).
***
Наразі це все.
Більше новин на тему каси та РРО ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»