Це – перший цього року (і п’ятдесят перший загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена готівковим розрахункам та РРО. За понад місяць, який минув з часу написання попереднього листа, з’явилося багато нового та цікавого. А саме:
- розповімо, як правильно заповнити КОРО;
- зазначимо, що на сайті ВРУ з’явилося вже три законопроєкти щодо відтермінування штрафів за РРО-порушення;
- наведемо роз’яснення Д. Гетманцева щодо безготівкових розрахунків, які не потребують РРО;
- наголосимо, що відсутність зазначення секунд у фіскальному чеку робить його недійсним;
- дізнаємося, коли при проведенні безготівкових розрахунків треба РРО, а коли – ні.
Гарного вам читання!
***
Відсутність зазначення секунд у фіскальному чеку робить його недійсним
Нагадаємо, що до 01.08.2021 року, незважаючи на дату взяття на облік контролюючим органом, РРО в обов’язковому порядку повинні були бути доопрацьованими виробником (постачальником) та відображати у фіскальних касових чеках інформацію про:
- фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека;
- дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилини, секунда) проведення розрахункової операції.
А недоопрацювання РРО є порушенням вимог, встановлених Законом про РРО та Положенням №13. І фіскальні чеки, у яких відсутня інформація про час (години, хвилини, секунди), не приймаються податківцями як розрахункові документи. Відповідно, навіть якщо покупець отримав фіскальний чек із неправильно зазначеним часом розрахункової операції, обов’язок продавця надати розрахунковий чек не вважатиметься виконаним. І на нього чекатимуть штрафи!
Проте варто звернути увагу, що у перехідному пункті Наказу №306 передбачено обов’язок доопрацювання саме для тих РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до 01.08.2021 року.
В ІПК ДПСУ від 14.12.2021 р. №4636/ІПК/99-00-07-05-01-06 підхід податківців до трактування перехідної норми Наказу №306 з серпня по грудень змінився. Причому заднім числом, оскільки це роз’яснення стосується періоду, починаючи з 01.08.2021 року. Про це ми писали тут.
Як правильно заповнити КОРО: алгоритм від ДПС
До початку використання КОРО на титульній сторінці слід зазначити дату початку її використання.
Записи у КОРО слід виконувати кульковою ручкою з пастою темного кольору.
КОРО на господарську одиницю заповнюється таким чином:
- у графі 1 «Дата» – вказується день проведення розрахункових операцій;
- у графі 2 «Номер розрахункової книжки» – номер, який складається з фіскального номера першої КОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої розрахункової книжки та літери «к»;
- у графах 3 і 4 «Номер та серія розрахункової квитанції: першої, останньої» – реквізити розрахункових квитанцій, проведених протягом дня (першої та останньої);
- у графі 5 «Сума готівки службове внесення» зазначається сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, яка вноситься суб’єктом господарювання протягом робочого дня, записується в корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службове внесення»;
- у графі 6 «Сума готівки службова видача» зазначається сума готівки, що вилучається суб’єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службова видача»;
- у графі 7 «Сума розрахунків загальна» – загальна сума розрахунків, проведених за день;
- у графі 8 «Сума розрахунків за ставкою податку на додану вартість» – сума розрахунків за ставкою ПДВ, проведених за день (якщо суб’єкт господарювання є платником ПДВ);
- у графі 9 «Сума розрахунків за ставкою акцизного податку (або іншого податку)» – сума розрахунків за ставкою акцизного податку (або іншого податку), проведених за день (якщо суб’єкт господарювання є платником акцизного податку);
- у графі 10 «Сума ПДВ» – заповнюється сума ПДВ, якщо суб’єкт господарювання є платником ПДВ;
- у графі 11 «Сума акцизного податку (іншого податку)» – вказується сума акцизного податку (якщо суб’єкт господарювання є платником акцизного податку) та/або інших податків та зборів;
- у графі 12 «Видано при поверненні товару» – сума видана покупцям (клієнтам) при поверненні товару (наданої послуги).
Про це ми зазначали тут.
Відтермінування штрафів за РРО-порушення: з'явилися три законопроєкти
27 січня на сайті ВРУ зареєстровано законопроєкт №6561 "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо тимчасового незастосування фінансових санкцій та встановлення понижених розмірів фінансових санкцій для платників єдиного податку". Його авторами є Д. Гетманцев, Я. Железняк та ще 80 нардепів.
Ним пропонується тимчасово до ФОП-платників ЄП 2-4 груп, які згідно з п. 61 Розділу ХХ ПКУ до 1 січня 2022 року були звільнені від обов'язку застосовувати РРО/ПРРО, та в яких з 1 січня 2022 року такий обов'язок виник, за вчинення правопорушень, визначених ст. 17 Закону про РРО:
- до 31 січня 2022 року (включно) - не застосовувати фінансові санкції;
- з 1 лютого по 31 грудня 2022 року (включно) - застосовувати фінансові санкції у розмірі 10% розміру фінансових санцій, встановленого ст. 17 Закону про РРО.
Умова - все це стосуватиметься тих ФОП, які до 1 квітня 2022 року зареєстрували та почали використовувати РРО/ПРРО. Про це ми писали тут.
28 січня у ВРУ було зареєстровано ще два альтернативні законопроєкти:
- №6561-1 "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо відтермінування застосування фінансових санкцій для платників єдиного податку". Авторами його є нардепи з партій "Слуга народу" та "За життя".
Законопроєктом пропонується тимчасово (до 31.12.2022 р.) відтермінувати застосування фінансових санкцій до платників єдиного податку 2-4 груп (фізичних осіб-підприємців), які були звільненні від застосування РРО, ПРРО до 1 січня 2022 року згідно з п. 61 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, що вчинили правопорушення, визначені статтею 17 Закону про РРО.
- №6561-2 "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо зменшення фінансових санкцій для платників єдиного податку". Автором його є Я. Железняк.
Він фактично дублює основний законопроєкт №6561.
Безготівкові операції та РРО: коли застосовуємо, а коли ні?
Як відрізнити «розрахункову» оплату від «нерозрахункової»? Дивимося визначення розрахункової операції: «приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо».
Приймання від покупця готівки – це готівкова розрахункова операція. Що таке готівка, визначено у п. 3 Положення №148: готівка – це грошові знаки національної валюти України (банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам'ятні банкноти та монети, які є платіжними засобами). Тож якщо СГ приймає готівку від покупця за товари/послуги, він зобов’язаний зареєструвати таку оплату через РРО. Крім приймання готівки, ніякі інші операції не «прирівнюються» до готівкових і такими не є.
Приймання від покупця платіжних чеків. Оскільки, як ми зазначили вище, визначення розрахункової операції прийняте ще у 2000 році, то зараз поняття «платіжного чека» вже немає у чинному законодавстві, і цей вид розрахункових операцій вже не існує.
Приймання від покупця жетонів. Жетони також вже відійшли в минуле. Зокрема, ще недавно використовувалися жетони як платіжні засоби для проїзду в транспорті або у гральних закладах, проте і в цих сферах вже настали зміни – жетони в транспорті замінено іншими засобами, а роботу гральних закладів припинено.
Приймання від покупця платіжних карток. І ось ми підійшли до найцікавішого – безготівкових розрахункових операцій, які полягають у прийманні від покупця платіжних карток. Оскільки готівка в цьому випадку не використовується, то така операція є безготівковою розрахунковою операцією. Це підтверджує і п. 6 розділу ІІІ Постанови НБУ від 05.11.2014 р. №705: переказ, ініційований з використанням електронного платіжного засобу для зарахування коштів на рахунок отримувача, є безготівковим розрахунком. А згідно з визначенням РО в Законі про РРО він належить до розрахункових операцій. Про це докладніше ми писали тут.
І наостанок – коментар від редакції
Данило Гетманцев продовжує відповідати на популярні питання платників податків. Зокрема, він надав відповідь на питання про розрахунки через IBAN. Ми докладно навели свої аргументи з цього питання.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему каси та РРО ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»
