• Посилання скопійовано

«Трудові відносини. Зарплата і кадри» №13(89) | 01.09.2021 р.

Вісімдесят дев'ятий лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена трудовим відносинам, зарплаті та кадрам

«Трудові відносини. Зарплата і кадри» №13(89) | 01.09.2021 р.

Це – тринадцятий цього року (і вісімдесят дев’ятий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена трудовим відносинам, зарплаті та кадрам. За три тижні, що минули з моменту написання попереднього листа, з’явилося багато нового та цікавого на цю тему. Зокрема:

 

  • зазначимо, що за невиплату зарплати будуть карати жорсткіше;
  • визначимося, який алгоритм дій буде у роботодавця у разі повідомлення працівника про видання е-лікарняного;
  • зауважимо, що Мінекономіки вже розробило норми тривалості робочого часу на 2022 рік;
  • підкреслимо, що складові мінзарплати змінять;
  • розповімо, що декретні до 1 жовтня виплачуватимуться за паперовими листками непрацездатності.

Гарного вам читання!

 

***

За невиплату зарплати будуть карати жорсткіше: аж до 20400 грн штрафу за кожного працівника
28 серпня Мінекономіки оприлюднило проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця» (завантажити). Зокрема, у новій статті 34-1 Закону "Про оплату праці" пропонується прописати норми щодо надання компенсації працівникам у випадку неплатоспроможності роботодавця.

30 серпня на сайті Профспілок з'явився ще один законопроєкт щодо посилення захисту прав працівників у разі порушення строків виплати зарплати. Текст його можна переглянути тут.

Ним пропонується:

  • зобов'язати роботодавця сплачувати працівнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день затримки;
     
  • надати право працівникові тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки виплати зарплати, належної йому, на термін понад 15 днів (але для деяких випадків будуть діяти винятки);
     
  • змінити принципи визначення кримінальної відповідальності за порушення строків виплати заробітної плати.  У разі прийняття законопроєкту за безпідставну невиплату зарплати або її частини за понад один місяць, вчинену умисно керівником підприємства чи ФОПом, пропонується встановити штраф у розмірі від 400 до 800 нмдг (від 6800 грн до 13600 грн) за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, або виправні роботи на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
     
  • змінити строки виплати відпускних;
     
  • змінити правила нарахування оплати праці за дні відрядження.

Про це все ми докладно зазначали тут.

 

Працівник захворів і повідомив про видання е-лікарняного: алгоритм дій роботодавця
ФСС навів алгоритм дій роботодавця у разі повідомлення працівника про відкриття е-лікарняного:

  1. Для організації роботи роботодавцю слід визначити порядок та коло осіб, які будуть відповідати за роботу з е-лікарняними. Отримання е-лікарняного не впливає на процедуру призначення, розрахунку та виплати матеріального забезпечення від ФССУ, але має бути визначена особа, яка буде відстежувати наявність е-лікарняних в особистому кабінеті на сайті Пенсійного фонду.
     
  2. Перевірити наявність е-лікарняного в кабінеті Пенсійного фонду. Для роботодавців він має бути доступний відразу після відкриття. І ця інформація дасть можливість роботодавцю правильно відобразити інформацію в Табелі обліку робочого часу. Слід зауважити, що статус у нього відразу буде «закритий», але до закінчення терміну лікування лікар може змінити дати перебування на лікарняному. Саме тому всі дії зі призначення та нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності слід роботи після закінчення терміна лікування, вказаного у листку непрацездатності.
     
  3. Е-лікарняний за рішенням роботодавця або друкується, або залишається в електронній формі у кадровій службі. Працівнику не потрібно роздруковувати е-лікарняний та надавати роботодавцю будь-які паперові підтвердження про тимчасову непрацездатність.
     
  4. Кадри або інша відповідальна особа визначає страховий стаж для встановлення розміру допомоги. Як і в разі паперового лікарняного листка, розмір допомоги з тимчасової втрати працездатності становитиме від 50% до 100% середнього доходу застрахованої особи залежно від тривалості стажу, а розмір допомоги по вагітності та пологах – 100% середнього доходу.
     
  5. Далі інформація потрапляє до комісії (уповноваженого) зі соціального страхування, яка призначає допомогу та оформлює своє рішення протоколом встановленої форми. Згідно зі законодавством термін призначення допомоги не може перевищувати 10 днів з моменту закриття лікарняного. Комісії не слід забувати про позначки про порушення режиму та стан алкогольного сп’яніння, які присутні і в електронній формі лікарняного так само, як і в паперовій.
     
  6. Бухгалтерія здійснює розрахунок матеріального забезпечення на підставі лікарняного та рішення комісії зі соціального страхування, формує заяву-розрахунок та не пізніше, як 5 робочих днів з дати прийняття рішення комісії, надсилає її до робочого органу Фонду. У Е-лікарняного відсутня серія, лише присвоюється унікальний номер. Тому заяви-розрахунки слід подавати окремо від звичайних листків непрацездатності. Якщо пацієнту було відкрито лікарняний на бланку, то його продовження аж до закриття має здійснюватися виключно у паперовому вигляді навіть у разі переходу лікарні на електронний формат.
     
  7. При оформленні заяви-розрахунку слід уважно перевірити причини непрацездатності, які відрізняються від паперових лікарняних.

 

Норми тривалості робочого часу на 2022 рік 
19 серпня Мінекономіки навело роз'яснення щодо норм тривалості робочого часу на 2022 рік.

Нагадаємо, що всі питання щодо сфери праці та зайнятості населення з 27 травня 2020 року передано Мінекономіки. Саме тому роз'яснення надано не Мінсоцполітики, як було раніше. Згідно з розрахунком, у 2022 році будемо працювати 249 к.дн, а відпочивати – 116 к.дн.

Згідно з частиною третьою статті 67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) співпадає з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2022 році:

  • вихідний день у суботу 1 січня переноситься на понеділок 3 січня,
  • вихідний день у неділю 24 квітня – на понеділок 25 квітня,
  • вихідний день у неділю 1 травня – на понеділок 2 травня,
  • вихідний день у неділю 12 червня – на понеділок 13 червня,
  • вихідний день у неділю 25 грудня - на понеділок 26 грудня.

 

Складові мінзарплати змінять: урядовий законопроєкт
18 серпня на засіданні КМУ було ухвалено законопроєкт щодо вдосконалення визначення розміру мінімальної заробітної плати та приведення його у відповідність до Конвенції МОП №131. Про це ми писали тут.

25 серпня на сайті ВРУ з'явився текст відповідного законопроєкту №5857. Ним передбачається врегулювання питання щодо складових заробітної плати, які не враховуються для визначення її мінімального розміру.

У ст. 3-1 Закону про оплату праці перепишуть складові, які не враховуються до мінзарплати. Зокрема, ними будуть:

  • суми, на які підвищується оплата праці відповідно до ст. 100 КЗпП, – незалежно від способу встановлення такого підвищення (доплата, надбавка, підвищення окладу тощо);
     
  • доплати за суміщення професій (посад), виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника,
     
  • суми підвищення оплати праці за роботу в нічний час, роз’їзний характер робіт (цей виняток діє й наразі);
     
  • оплата роботи в надурочний час (цей виняток діє й зараз);
     
  • оплата за залучення до роботи у вихідні, святкові і неробочі дні;
     
  • премії до святкових і ювілейних дат (цей виняток діє й наразі);
     
  • сума індексації заробітної плати;
     
  • сума компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати.

 

Декретні до 1 жовтня виплачуватимуться за паперовими листками непрацездатності
З 1 вересня всі медзаклади вже мають видавати лікарняні тільки в електронній формі. Це передбачено Наказом МОЗ №1066. Про це ми писали тут.

Але наприкінці серпня на сайті Профспілок з'явився проєкт наказу МОЗ «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров'я України». Ним планують врегулювати механізм встановлення факту тимчасової непрацездатності пацієнтам після завершення перехідного періоду з 1 вересня 2021 року.

Зокрема, до 1 жовтня 2021 року листок непрацездатності (незалежно від типу причини непрацездатності) вважатимуть виданим через 5 днів після дати його закриття.

Проєкт наказу також передбачає винятки для обов'язкового переходу на е-лікарняний з 1 вересня. Зокрема, перенесуть на 1 жовтня у випадку відсутності технічної можливості для формування електронних медичних висновків:

  • для категорії медичних висновків «Вагітність та пологи»;
     
  • для тимчасової непрацездатності, яка виникла внаслідок захворювання на ВІЛ, або внаслідок психічного розладу.

Тобто до 1 жовтня 2021 року у цих випадках будуть формувати ще паперові листки непрацездатності. Про це читайте у нашій новині тут.

 

***

Наразі це  все.
Більше новин на тему трудових відносин та зарплати ви знайдете тут, а консультацій – тут.

До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Тематичні розсилки/Трудові відносини. Зарплата і кадри

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Трудові відносини. Зарплата і кадри»