• Посилання скопійовано

«Податок на прибуток» №04(81) | 16.03.2021 р.

Вісімдесят перший лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на прибуток

«Податок на прибуток» №04(81) | 16.03.2021 р.

Це – вже четвертий з початку року (і вісімдесят перший загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на прибуток. З моменту написання попередньої розсилки минуло два тижні, тож нам є про що розповісти. А саме:

 

  • розкажемо, хто з платників податку на прибуток має подати разом з фінзвітністю аудиторський висновок;
  • з’ясуємо, чи буде штраф за виправлення помилки з податку на прибуток під час карантину;
  • зауважимо, чи можна не застосовувати податкові різниці у разі отримання доходу за 2020 рік менше 40 млн грн;
  • дізнаємося, як сформувати довідку про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток;
  • проінформуємо про появу нової форми звіту про контрольовані операції.

Гарного вам читання!

 

***

Виправили помилку з податку на прибуток під час карантину: чи буде штраф у період карантину? 
Податківці у підкатегорії 102.20.02 «ЗІР» зауважили, що платник податку на прибуток, у якого податковий (звітний) період припадає на період дії карантину, має право у порядку, встановленому п. 50.1 ПКУ, по останній календарний день місяця дії карантину самостійно виправити помилки, що містяться у поданих ним деклараціях за звітні (податкові) періоди, які припадають на період дії карантину, без нарахування штрафних санкцій на суму заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

У разі самостійного виправлення помилок, допущених у Деклараціях за звітні (податкові) періоди минулих років (у т. ч. за 2019 рік), протягом проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину), платник податку на суму заниженого податкового зобов’язання повинен нарахувати штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ПКУ.

Пеня нараховується відповідно до пп. 129.1.3 ПКУ за винятком періоду дії карантину.

Про це ми писали тут.

 

Дохід за 2020 рік менший ніж 40 млн грн: чи можна відмовитися від податкових різниць?
У підкатегорії 102.02 «ЗІР» податківці підкреслили, що платник податків, доходи якого від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначені за правилами бухгалтерського обліку не перевищували 40 млн грн, але при цьому такий платник застосовував коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 та пп. 140.5.16 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, має право один раз в будь-якому році безперервної сукупності років в кожному з яких розмір доходу не перевищує 40 млн грн, прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, та зазначити про прийняття такого рішення у декларації з податку на прибуток підприємств за такий податковий (звітний) рік.

 

Як сформувати довідку про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток
Податківці з Офісу великих платників повідомили, що відповідно до п. 137.7 ПКУ нерезидент щороку може отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку на прибуток підприємств.

Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Порядок) та форма Довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – довідка) затверджені наказом Мінфіну від 03.12.2012 р. №1264.

Відповідно до п. 4 Порядку письмове звернення нерезидента про надання довідки надсилається до відповідного контролюючого органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження.

При цьому звернення має бути подане українською мовою або іноземною з офіційним перекладом українською мовою.

 

Хто з платників податку на прибуток має подати разом з фінзвітністю аудиторський висновок?
З 23 травня 2020 року деякі платники податку на прибуток зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом та подають контролюючому органу:

  • разом з податковою декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період Звіт про фінансовий стан (баланс) та Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;

  • річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

При цьому, оскільки ця зміна набрала чинності 23 травня 2020 року, вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року. Про це читайте ось тут.

 

Нова форма Звіту про контрольовані операції
Мінфін наказом від 31.12.2020 р. №841  виклав у новій редакції:

  • Звіт про контрольовані операції,

  • Порядок складання Звіту про контрольовані операції.

 Їх приводять у відповідність до Закону №466, який вніс зміни до ПКУ щодо:

  • визначення терміну «пов’язані особи» (для цілей трансфертного ціноутворення), яким, зокрема, збільшено поріг пов`язаності з 20% до 25% та запроваджено нову категорію пов`язаних осіб – «утворення без статусу юридичної особи»;

  • особливостей застосування методів трансфертного ціноутворення для контрольованих операцій з сировинними товарами та використання переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін для таких товарів;

  • зазначення платниками податків використаних джерел інформації з метою забезпечення виконання вимог щодо обґрунтування в документації з трансфертного ціноутворення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»;

  • використання під час здійснення перевірок з питань дотримання принципу «витягнутої руки» тих самих джерел інформації, що їх використовував платник податків.

 Наказ №841 набере чинності з дня його офіційного опублікування. Станом на 16.03.2021 р. ще не опублікований.

Відповідно до п. 46.6 ПКУ оновлені форми податкової звітності повинні застосовуватися для звітування за період, наступний за періодом їхнього офіційного опублікування. Тобто за правилами ПКУ вперше за оновленою формою звітувати з ТЦУ потрібно буде звітувати за 2021 рік до 1 жовтня 2022 року. Але, яким є бачення податківців з цього питання, наразі невідомо. Про це ми писали тут.

***

 

Наразі це все.
Більше новин на тему податку на прибуток ви завжди знайдете тут, а консультацій – тут.

До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Тематичні розсилки/Податок на прибуток

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Податок на прибуток»