• Посилання скопійовано

«Єдиний податок» №17(90) | 11.11.2021 р.

Дев’яностий лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно спрощеній системі оподаткування

«Єдиний податок» №17(90) | 11.11.2021 р.

Це – вже дев’яностий загалом (і сімнадцятий у 2021 році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно спрощеній системі оподаткування.
З моменту написання попереднього листа минуло більше двох тижнів, тож нам є про що розповісти. А саме:

  • зазначимо, що Мінфін затвердив порядок ведення обліку товарних запасів для ФОПів;
  • дізнаємося, чого чекати фізособам-«єдинникам» від ДПС через обов’язок застосування РРО у 2022 році;
  • наведемо нюанси сплати єдиного податку платниками І та ІІ груп;
  • з’ясуємо, чи є підставою для переходу на загальну систему для юрособи-«єдинника» здійснення операцій з продажу цінних паперів та корпоративних прав;
  • наведемо наслідки для юрособи-«єдинника» у разі виплати доходу нерезиденту.

Гарного вам читання!

***

Мінфін затвердив порядок ведення обліку товарних запасів для ФОПів
Мінфін наказом від 03.09.2021 р. №496 затвердив Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку.  Цей наказ набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування. Станом на 11 листопада цей наказ не опубліковано.

Форму ведення обліку товарних запасів затверджено додатком 1 до Наказу №496. Її можна переглянути тут.

Порядок визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на ФОПів, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Нюанси ведення Форми ФОП вносить до Форми обліку відомості в такому порядку:

  • у графі 1 зазначається порядковий номер рядка, в якому здійснено відповідний запис;
  • у графі 2 — дата здійснення запису;
  • у графах 3 - 6 — реквізити первинного документа (вид первинного документа, дата його складання, номер первинного документа (за наявності), найменування суб'єкта господарювання - постачальника або отримувача, його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті);
  • у графі 7 — загальна вартість товару відповідно до первинного документа про надходження товару;
  • у графі 8 — загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через РРО/ПРРО). Вибуттям товарів для цілей цього Порядку вважається: продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування РРО/ПРРО; внутрішнє переміщення товару між належними одній ФОП місцями продажу (господарськими об'єктами) та/або місцями зберігання; знищення або втрата товару; повернення товару постачальнику; використання товарів на власні потреби;
  • у графі 9 зазначаються примітки, передбачені цим Порядком.

Про це ми писали тут.

 

Фізособи-«єдинники» та РРО-2022: чого чекати від ДПС? 
Державна податкова служба не проводитиме масові перевірки ФОПів щодо наявності касових апаратів з 1 січня 2022 року.

Про це в своєму інтерв’ю повідомив виконувач обов'язків голови ДПС Євген Олейніков.

Таке рішення він обґрунтував тим, що до кінця карантину діє мораторій на перевірки бізнесу.

«Після 1 січня ми вже будемо звертатися і нагадувати, що поки діє мораторій, потрібно скористатися цим, встановити РРО і почати його застосовувати. Тобто, на першому етапі переважно будемо переконувати», – зазначив Олейніков.

За його словами, навіть у разі завершення мораторію на перевірки бізнесу, ДПС не проводитиме масштабних перевірок малих підприємців на предмет наявності касових апаратів.

 

Нюанси сплати єдиного податку платниками І та ІІ груп
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (пп. 295.2 ПКУ).

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ПКУ).

Згідно з  пп. 295.3 ПКУ платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку (пп. 295.6 ПКУ).

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ. Про це повідмоляла ДПС у своєму роз’ясненні ось тут.

 

Чи є підставою для переходу на загальну систему для юрособи-«єдинника» здійснення операцій з продажу цінних паперів та корпоративних прав
Податківці з Офісу великих платників наголосили, що корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами  (пп. 14.1.90 ПКУ).

Умовою, за якою суб’єкт господарювання не може бути на спрощеній системі оподаткування, є обрані цим суб’єктом види діяльності, зазначені у пп. 291.5.1 ПКУ та заявлені ним при державній реєстрації, зокрема діяльність у сфері фінансового посередництва.

Тож не є підставою для переходу на сплату інших податків і зборів здійснення юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи операцій з продажу цінних паперів та корпоративних прав, якщо такі операції не здійснюються на постійній основі та не відносяться до обраного виду діяльності даного платника.

 

Юрособа-«єдинник» планує виплатити дохід нерезиденту: які наслідки? 
Запорізькі податківці наголосили, що  у разі виплати на користь нерезидента будь-якого доходу (прибутку) з джерелом походження з України юридичні особи – платники єдиного податку повинні:

  • утримувати й перераховувати до відповідного бюджету податок з доходів нерезидента,
  • а також за підсумками податкового (звітного) року протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) року, подавати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Декларацію із заповненням рядка 23 ПН та Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (таблицю 1) як додаток до неї.

Інші показники Декларації не заповнюються та інші додатки до Декларації (у т. ч. фінансова звітність) не подаються.

***

Наразі це все.

Більше новин на тему єдиного податку ви завжди знайдете тут, а консультацій – тут.

До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Тематичні розсилки/Єдиний податок

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Єдиний податок»