Це – вже сьомий (і четвертий у цьому році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності. У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за останній місяць.
Зокрема:
- нагадаємо, що впровадження Єдиного списку товарів подвійного використання відклали до вересня 2018 року;
- визначимося, чи є електронна митна декларація підставою для податкового кредиту з ПДВ;
- ознайомимось з новою формою акта про невідповідність товарів під час митного оформлення;
- проконсультуємо, чи потрібно при виплаті винагороди агенту-нерезиденту сплачувати податок на прибуток;
- розглянемо приклади від ДФС щодо визнання контрольованими відносин з резидентами з Грузії, Естонії, Латвії, Мальти та Угорщини у 2018 році;
- …і наостанок – з’ясуємо, чи включати до бази оподаткування ПДВ суму відсотків по товарному кредиту при відстроченні оплати за імпортований товар.
Гарного вам читання!
***
Єдиний список товарів подвійного використання запрацює з 19 вересня 2018 року
З 19 квітня мав запрацювати Єдиний список товарів подвійного використання, потрібний для узгодження процедур і правил державного експортного контролю України з відповідними нормами і стандартами ЄС.
Але Уряд своєю постановою від 18.04.2018 р. №276 відклав впровадження списку до 19 вересня 2018 року. Тож до цієї дати працюють «старі» правила здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання.
Про це читайте у нашій новині.
Про невідповідність товарів тепер будемо вказувати у спеціальному акті
Мінфін наказом від 15.03.2018 р. №364 затвердив форму акта про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їхньої упаковки чи маркування або про їх втрату.
Підприємства при переміщенні товарів через кордон повинні складати цей акт, якщо митниками виявлено:
- невiдповiднiсть товарiв вiдомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю;
- пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування;
- повну або часткову втрату товарів.
Нова форма акта набрала чинності з 27.04.2018 р.
З 5 квітня скорочено перелік документів для завершення держконтролю на митниці
5 квітня 2018 року набрав чинності наказ Мінфіну від 16.03.2018 р. №368 «Про внесення змін до Переліку документів, які необхідно подати відповідному контролюючому органові для завершення відповідного виду державного контролю».
За роз’ясненням Мінфіну, саме з цієї дати є можливість додавати в систему Єдиного вікна документи за новим переліком або, в деяких випадках, ставити відмітку про згоду на перегляд попередньої декларації та нічого більше не додавати.
ДФС показала, як визначати обсяг контрольованих операцій з країнами, яких виключено з переліку «низькоподаткових»
Податківці у листі від 02.05.2018 р. №12908/7/99-99-15-02-01-17 вказали, що у разі здійснення в 2018 році господарських операцій з резидентами Грузії, Естонії, Латвії, Мальти та Угорщини, вони будуть визнаватися контрольованими у разі одночасного виконання двох умов. А саме:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за 2018 рік;
- обсяг господарських операцій платника податків з таким контрагентом (визначений за правилами бухобліку), здійснених у період з 01.01.2018 р. по 06.03.2018 р., перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків).
Тож з 07.03.2018 року операції з резидентами виключених країн із Переліку не відносяться до контрольованих. У коментованому листі податківці навели приклади щодо визнання контрольованих операцій з «виключеними» країнами. З ними можна ознайомитися тут, а прочитати коментар від редакції - ось тут.
За яких умов можна визнавати податковий кредит з ПДВ за електронною митною декларацією?
Податківці у своїй індивідуальній консультації від 05.04.2018 р. №1392/6/99-99-15-03-02-15/ІПК вказали, що митна декларація сама по собі підтверджує право на податковий кредит за умови її правильного оформлення. При цьому митна декларація та інші документи на паперовому носії та у вигляді електронних документів мають однакову юридичну силу.
Тому електронна митна декларація, оформлена у встановленому порядку за допомогою автоматизованої системи митного оформлення, що підтверджує сплату ПДВ, є підставою для формування податкового кредиту.
Наостанок – аналітика від редакції та одне роз’яснення від ДФС
Резидент уклав агентський договір з юрособою-нерезидентом щодо продажу за кордоном товарів резидента. Останній за це сплачує агенту винагороду у розмірі 15 % від вартості реалізованого товару. Чи оподатковується така винагорода податком на прибуток? Про це ми розповіли ось тут (для передплатників).
А позицію ДФС щодо оподаткування ПДВ відсотків, що сплачуються нерезиденту за товарним кредитом читайте тут («З метою обчислення ПДВ базою оподаткування імпортованого товару (у тому числі наданого нерезидентом на умовах товарного кредиту) є договірна (контрактна) вартість такого товару, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
При цьому, сплата резидентом - платником ПДВ нерезиденту відсотків за товари, надані ним на умовах товарного кредиту, не змінює базу оподаткування ПДВ»).
***
Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»
