• Посилання скопійовано

«Зовнішньоекономічна діяльність» №01(47) | 20.01.2022 р.

Сорок сьомий лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності

«Зовнішньоекономічна діяльність» №01(47) | 20.01.2022 р.

Це – вже сорок сьомий (і перший у 2022 році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності. У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за більше ніж місяць, що минув з написання останньої розсилки.

 

  • дізнаємося, в якій валюті перераховувати кошти комітенту у разі надходження виручки на рахунок резидента-комісіонера в інвалюті;
  • розповімо, чи зазначати вартість товарів до 150 євро у декларації з ПДВ;
  • з’ясуємо, що є датою ввезення товару за бартерним договором;
  • зупинимося на нюансах складання АН у разі експорту пального та спирту;
  • зазначимо, чи обов’язково укладати договір ЗЕД у письмовій формі при наданні послуг нерезидентам через інтернет;
  • проінформуємо, експорт та імпорт яких товарів буде ліцензуватися у 2022 році;
  • роз'яснимо, хто відповідає за порушення строків розрахунків за ЗЕД-договором комісії.

Гарного вам читання!

 

***

Виручка надійшла на рахунок резидента-комісіонера в інвалюті: в якій валюті перераховувати комітенту?
Дніпропетровські податківці наголосили, що операція з перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента-комісіонера в іноземній валюті, не є поточною торговельною операцією, а лише операцією з перерахування за належністю іноземної валюти, перерахованої з-за кордону нерезидентом як оплата за експортовані товари на поточні рахунки резидентів- комітентів.

Таким чином, перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента-комісіонера в іноземній валюті, здійснюється в тій валюті, в якій вона надійшла.

 

Чи зазначати вартість товарів до 150 євро у декларації з ПДВ?
Податківці зазначили, що вивезення за межі митної території України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, незалежно від обраного митного режиму, не є об’єктом оподаткування. Тому відображенню у рядках 2.1 та 2.2 декларації такі операції не підлягають.

Водночас у рядку 5 декларації вказуються, зокрема, обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які відповідно до ст. 196 ПКУ включені до переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування.

Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації обов’язковим є подання додатка 5 (Д5).

Тож такі операції (незалежно від обраного митного режиму товарів) вказуються у рядку 5 з обов’язковим поданням додатка 5 (Д5).

 

Що є датою ввезення товару за бартерним договором?
Дніпропетровські податківці підкреслили, що товари, які імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення.

Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення митної декларації на імпорт), а в разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг – дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

 

Нюанси складання АН у разі експорту пального та спирту
При здійсненні операції з вивезення пального/спирту етилового за межі митної території України платник акцизного податку повинен складати акцизні накладні двічі.

Перша акцизна накладна складається таким платником у двох примірниках в день реалізації пального/спирту етилового з акцизного складу/акцизного складу пересувного до акцизного складу пересувного з метою його вивезення (експорту) за межі митної території України.

Друга акцизна накладна складається таким платником у одному примірнику на обсяги експортованого (вивезеного) пального/спирту етилового в день його вивезення (експорту) за межі митної території України, що підтверджується належно оформленою митною декларацією. Про це ми писали тут.

 

Чи обов’язково укладати договір ЗЕД у письмовій формі при наданні послуг нерезидентам через інтернет?
Законодавством України не встановлено обов’язку укладати зовнішньоекономічний договір в письмовій формі при наданні СГ-резидентом послуг нерезидентам через мережу Інтернет.

При цьому передбачено укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або у разі експорту послуг (крім транспортних) (у тому числі через мережу Інтернет) – шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема, шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Про це ми писали тут.

 

Хто відповідає за порушення строків розрахунків за ЗЕД-договором комісії?
Податківці з Офісу великих платників зазначили, що у разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов’язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи (ч. 4 ст. 1016 ЦКУ).

Тож відповідальність у сфері ЗЕД за порушення резидентами строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності при виконанні договорів комісії покладається на сторону договору, яка набуває права і стає зобов’язаною за зовнішньоекономічним договором, укладеним з третьою особою, тобто на комісіонера.

 

Експорт та імпорт яких товарів буде ліцензуватися у 2022 році: перелік від КМУ
Кабмін постановою від 29.12.2021 р. №1424 затвердив на 2022 рік:

1) обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно з додатком 1;

2) перелік контрольованих речовин (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, згідно з додатком 2;

3) перелік товарів та обладнання, що можуть містити контрольовані речовини (озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (крім товарів та обладнання, що перевозяться у контейнерах з особистими речами), згідно з додатком 3;

4) перелік товарів, імпорт яких з Республіки Північна Македонія підлягає ліцензуванню в рамках тарифної квоти відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія від 18 січня 2001 р., згідно з додатком 4;

5) перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно із додатком 5.

Додатки до постанови можна завантажити за посиланням>>

Про це читайте ось тут.

***

 

Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.

До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Тематичні розсилки/ЗЕД

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «ЗЕД»