Аналітика від Дт-Кт: механізм заповнення додатка 2 до декларації з ПДВ

Від’ємне значення з ПДВ за останній рік додало чимало клопоту бухгалтерам: спочатку накопичений «мінус» потрібно було «втягнути» в тестовий режим СЕА, а після 01 липня 2015 року — до повнофункціонального режиму адміністрування ПДВ. Стало вже недоброю традицією, що звітність заповнюється на підставі алгоритмів від податківців, озвучених ними в листах. Для тих платників ПДВ, що мають в обліку від’ємне значення, січнева звітність у 2016 році містить і новий додаток Д2. Поговоримо про основні нюанси цього додатка.

Коли заповнюємо Д2

Д2 заповнюється у тих випадках, коли заповнюється рядок 21 декларації з ПДВ. Якщо платник ПДВ прийняв рішення зарахувати від’ємне значення з ПДВ в рахунок податкових зобов’язань з ПДВ або задекларувати від’ємне значення з ПДВ в рахунок БВ із поверненням на рахунок в банку або в рахунок грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, Д2 не заповнюється.

За своїм функціональним призначенням Д2 супроводжує перенесення від’ємного значення з ПДВ поточного періоду до складу ПК наступного звітного періоду. У Д2 деталізуються суми ПДВ, які формують від’ємне значення в розрізі періодів їх виникнення. Значення ряд. 21 переноситься до ряд. 16.1 декларації наступного звітного періоду. Заповнюючи звітність за січень 2016 р., в ряд. 16.1 слід було перенести значення ряд. 24 декларації за грудень 2015 р., складеної за старою формою.

Структура Д2

Д2 складається з однієї таблиці, де в розрізі постачальників* та звітних періодів деталізується сума від’ємного значення, яку вирішено зарахувати до складу наступного звітного періоду.

*У гр. 2 Д2 є посилання на індивідуальний податковий номер покупця. Але за логікою тут усе-таки має бути індивідуальний податковий номер продавця (постачальника).

Довідково в графі 6 зазначається сума ПДВ, яка була сплачена постачальнику чи до держбюджету або нарахована при отриманні послуг від нерезидента на митній території України.

Окремим рядком зазначається залишок суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 1 липня 2015 року, на яке було збільшено значення ліміту реєстрації ПН/РК в ЄРПН та на яке було збільшено від’ємне значення, сформоване за липень 2015/ІІІ квартал 2015 р. Цю суму податківці будуть уважно контролювати, щоб вона не потрапила в розрахунок БВ. У випадку, коли від’ємне значення сформоване вже після 1 липня 2015 р., цей рядок не заповнюється. Платникам ПДВ, у кого «мінус» тягнеться ще з липня 2015, ми рекомендуємо уважно проаналізувати, чи не «з’їлися» суми переплат, що тягнуться з долипневих періодів сумами до сплати ПДВ (ряд. 18) у деклараціях з липня 2015 і далі.

Алгоритм заповнення

Проаналізувати алгоритм заповнення Д2 найкраще на числовому прикладі. Отже, уявімо, що платник ПДВ за жовтень — грудень 2015 р. мав такі показники звітності, як показано в таблиці. Розгляньмо, як мав би бути заповнений Д2 за січень 2016 р.

Таблиця

Показники звітності з ПДВ за жовтень — грудень 2015 та заповнення Д2 у січні 2016 р.

** Варіант 1 наведено виключно для наочності аналізу та співставності рядків 16.1 та 17 за підсумками січня 2016 р. Усі аналітичні роз’яснення, як аналізувати вхідний показник від’ємного значення з ПДВ, у матеріалі побудовані на числових показниках варіанта 2 (логіка аналізу ряд. 16.1 і для варіанта 1, і для варіанта 2 є однаковою).

Вихідною точкою для аналізу є сума від’ємного значення з ПДВ за січень 2016 р. є значення ряд. 21 декларації з ПДВ — для варіанта 1 це 35000 (для варіанта 2 — 28000). Для того щоб заповнити Д2, слід розшифрувати, з чого складається ця сума. Як бачимо, у варіанті 1 від’ємне значення по ряд. 21 сформоване за рахунок ряд. 16.1 та прирощеного за звітний період від’ємного значення ПДВ. Оскільки в січні був приріст від’ємного значення, деталізацію формування ряд. 21 в Д2 слід починати саме з січня. Це той ключовий момент, що відрізняє ці два варіанти.

У варіанті 2 показник ряд. 19 (28000 грн) є меншим, ніж значення показника ряд. 16.1 (32000), а отже від’ємне значення поточного періоду (28000) сформоване виключно за рахунок від’ємного значення попередніх звітних періодів. Перевірити це можна, порівнявши показники за січень: ПЗ = 21000 і ПК за мінусом від’ємного значення попередніх періодів 49000 - 32000 = 17000, різниця між цими показниками 21000 - 17000 = 4000 якраз дає нам той показник, який би сформував підсумки звітності за січень 2016, якби не було накопиченого від’ємного значення ПДВ з попередніх періодів (по суті, ці 4000 грн за січень частково «з’їли» накопичений від’ємний результат попередніх звітних періодів 32000). Ключове значення для аналізу (і саме це пояснюється на двох варіантах прикладу за січень 2016) має те, чи був приріст від’ємного значення за звітний період. У варіанті 1 мав місце приріст від’ємного значення з ПДВ (ряд. 16.1 є меншим, ніж рядок 19), тому хоча за підсумками січня 2016 має місце від’ємне значення з ПДВ (заповнено рядок 19), у Д2 розшифровку січневих операцій включати у варіанті 1 потрібно. А от у варіанті 2 за січень не було приросту від’ємного значення (рядок 16.1 є більшим, ніж рядок 19), отже в Д2 за січень ми не включаємо, а в хронологічному порядку деталізуємо ряд. 21 за січень 2016 р. операціями за попередні звітні періоди, починаючи з грудня 2015 р. На нашу думку, тут слід користуватися саме хронологічним порядком, адже від’ємне значення формується з періоду в період саме в хронологічному порядку.

Для того щоб заповнити Д2, маємо розуміти, як цей від’ємний результат сформувався, для цього аналізуємо показники звітності за грудень 2015 р. У декларації з ПДВ за грудень 2015 заповнено ряд. 19 = 28000 грн, крім того, має місце перенесення накопиченого від’ємного значення попередніх звітних періодів (в декларації за грудень 2015 р. заповнено ряд. 20.1 = 12000, що, у свою чергу є значенням ряд. 24 декларації з листопад 2015 р.). За даними звітності, у грудні 2015 р. платник ПДВ декларував БВ на власний рахунок (ряд. 23.2 декларації за грудень 2015 р.***), а це означає, що прирощене за підсумками грудня 2015 р. від’ємне значення р.19 = 28000 за мінусом задекларованого БВ становить 28000 - 8000 = 20000 грн. — це та дельта прирощеного від’ємного значення ПДВ, що увійшла до січневої декларації, сформована за підсумками грудня 2015 р. (сума задекларованого БВ за грудень 2015 р. ряд. 23.2 = 8000 далі в розрахунках участі не бере, адже буде повернуто платнику ПДВ на рахунок у банку).

***Припустимо, вся сума БВ = 8000 грн декларувалася за рахунок оплаченого постачальникам ПК з ПДВ саме в грудні 2015 р.

Отже, із суми ряд. 16.1 = 32000 січневої декларації ми розшифрували, що 20000 грн сформовано за підсумками грудня 2015 р., залишилося розшифрувати ще 32000 - 20000 = 12000 грн. Аналізуємо декларацію за листопад 2015 р.: рядок 19 у ній порожній, а отже прирощеного від’ємного значення за листопад не було, весь мінус ряд. 20.1 = 16000 сформовано за рахунок від’ємного результату попередніх періодів, а результат діяльності за листопад 2015 ряд. 18 = 4000 зменшив накопичений від’ємний залишок.

Переходимо до декларації за жовтень 2015 р. Нам залишилося дослідити хронологію формування від’ємного значення 12000 (вихідний залишок у декларації за листопад 2015, який було перенесено в ряд. 20.1 декларації за грудень 2015) + 4000 (сума до сплати за підсумками листопада 2015, яка зменшила реальний вхідний від’ємний залишок, ряд. 18) = 16000 грн (ряд. 20.1 декларації за листопад 2015 р.). Аналізуючи показники звітності за жовтень 2015 р., бачимо, що ряд. 20.1 є порожнім, але водночас є заповненим ряд. 19 = 16000 грн, отже від’ємний результат жовтня 2015 сформовано виключно операціями за жовтень, у цьому разі тут немає жодного вхідного від’ємного залишку. На цьому можемо зупинитися, адже, фактично, ми дослідили хронологію виникнення вхідного від’ємного значення з ПДВ на січень 2016 р.:  20000 грн сформовано в грудні + 16000 грн сформовано в жовтні - 4000 грн, які використано за підсумками листопада. По суті, ми визначилися із загальними сумами для заповнення гр.3, 4 та 5 Д2 в розрізі конкретних періодів.

Наступний етап. Потрібно розшифрувати від’ємне значення ПДВ в розрізі контрагентів. А тут починається найцікавіше. Бо жодних роз’яснень, за яким принципом та за яким алгоритмом слід відбирати контрагентів для їх занесення в Д2, немає. Якщо є така можливість, логічніше в першу чергу відібрати тих постачальників, з якими за ці періоди проведено повний розрахунок**** і з якими немає кредиторської заборгованості. Інший варіант — відобразити постачальників у хронологічному порядку. Знову ж таки, жодних офіційних пояснень, за якою логікою подавати інформацію в розрізі контрагентів, наразі немає.

****За мінусом тих, оплата яким сформувала суму БВ 8000 грн у грудні 2015 р.

Бухгалтеру потрібно проаналізувати стан розрахунків з постачальниками, які саме суми цього вхідного ПК з ПДВ в розрізі контрагентів були оплачені на момент подання декларації за січень 2016 р.

Припустімо, із суми ПК з ПДВ за грудень 31000 грн було сформовано вхідний ПК, зокрема за рахунок постачальника 1 — 1700 грн (із них оплачено 500 грн), постачальника 2 — 3200 грн (повністю оплачені). Такий самий аналіз потрібно провести і в розрізі жовтня 2015 р. (за листопад 2015 року ми такий аналіз не проводимо, бо за підсумками листопада 2015 р. приросту значення від’ємного значення ПДВ не відбулося).

Проаналізувавши стан розрахунків із постачальниками та митницею за жовтень та грудень 2015 р., можна формувати Д2. У гр. 2 слід вказувати індивідуальний податковий номер постачальника, у випадку, коли оплачений ПК сформовано за платежами на митницю, на нашу думку, слід вказати номер МД — точка зору податківців, як у такому разі заповнювати гр. 2 Д2, невідома. Умовний приклад заповнення Д2 див. у зразку.

  Аналітичні статті на тему:

 - Нова декларація з ПДВ: що змінилося?

 - Коригування сум ПДВ в додатку Д1;

 - Оновлені рядок 5 та додаток Д6;

 - Скарга на контрагента за новою формою.