Підвищення облікової ставки до 17,5%% затверджено Рішенням Правління НБУ від 12 липня 2018 року № 443-рш "Про розмір облікової ставки".
На думку Національного банку, зниження інфляції до цілі може опинитися під загрозою через дію низки чинників – подальше пожвавлення внутрішнього попиту, активну трудову міграцію, посилення ризиків щодо отримання чергового траншу Міжнародного валютного фонду та іншого пов’язаного фінансування, зависокі інфляційні очікування, зниження інтересу інвесторів до активів країн, що розвиваються. Більш жорстка монетарна політика нівелюватиме їх вплив та сприятиме зниженню інфляції до 5,8% на кінець наступного року і до 5% у 2020 році.
У червні 2018 року споживча інфляція суттєво сповільнилася до 9,9% у річному вимірі та виявилася дещо нижчою за траєкторію прогнозу Національного банку, опубліковану в Інфляційному звіті (квітень 2018 року). Насамперед, це відбулося завдяки відчутному збільшенню пропозиції продуктів харчування внаслідок більш сприятливих погодних умов і зростання імпорту. Крім того, на вартості імпортованих товарів, а також цінах на товари та послуги зі значною імпортною складовою у собівартості сприятливо позначилося зміцнення обмінного курсу гривні, що зокрема було зумовлено жорсткою монетарною політикою Національного банку.
Базова інфляція в червні також уповільнилася – до 9,0% у річному вимірі та виявилася нижчою за очікування. Утім, усе ще високе значення базової інфляції свідчить про збереження значного фундаментального інфляційного тиску. Це насамперед результат стійкого зростання споживчого попиту, який підтримують високі темпи збільшення доходів, що значно перевищують темпи зростання економіки.
Вплив проінфляційних чинників посилиться в подальшому, проте жорстка монетарна політика компенсує їх ефект і забезпечить зниження інфляції та її повернення в межі цільового діапазону у 2019 році.
Національний банк залишає прогноз інфляції на кінець 2018 року незмінним на рівні 8,9%. Більш швидке, ніж прогнозувалося, уповільнення інфляції у травні-червні поточного року буде нівельоване у другому півріччі. Адже наприкінці року очікується суттєвіше, ніж передбачалося раніше, підвищення адміністративно регульованих цін і тарифів, спрямоване на наближення цін на газ на внутрішньому ринку до ціни імпортного паритету, та відповідне здорожчання пов’язаних із ними житлово-комунальних послуг.
Цей чинник також впливатиме на рівень інфляції і протягом перших трьох кварталів наступного року, що не дозволить Національному банку привести її в межі цільового діапазону раніше IV кварталу 2019 року. Однак цей фактор лежить поза межами впливу монетарної політики і, відповідно, її інструменти не мають застосовуватися для його нівелювання.
Водночас на рівень інфляції у другій половині 2018 та у 2019 році буде тиснути низка факторів, ефекти яких, на відміну від підвищення адміністративно регульованих цін і тарифів, мають бути компенсовані за допомогою інструментів монетарної політики. Серед них:
- вищий, ніж досі очікувалося, внутрішній попит, у тому числі за рахунок зростання заробітних плат і переказів від трудових мігрантів;
- спад інтересу інвесторів до українських суверенних зобов’язань унаслідок глобальної тенденції виходу інвесторів з активів країн, що розвиваються, та відтермінування отримання фінансування за програмою співпраці з МВФ;
- інфляційні очікування, які продовжують перевищувати інфляційні цілі Національного банку.
Саме на компенсацію дії цих чинників спрямоване сьогоднішнє рішення Правління підвищити облікову ставку.
За таких умов проведення більш жорсткої монетарної політики стане одним з ключових факторів, який забезпечить зниження інфляції відповідно до прогнозної траєкторії та дозволить привести її у межі цільового діапазону у IV кварталі 2019 року.
Відповідно, Національний банк залишив незмінним прогноз інфляції і на кінець 2019 року – на рівні 5,8%.
У 2020 році інфляція уповільниться до 5,0%, що відповідатиме центральному значенню цільового діапазону (5,0% ± 1 в. п.).
Під час минулого засідання з питань монетарної політики у травні Правління Національного банку зауважило, що може в подальшому підвищити облікову ставку у разі посилення ризиків для зниження інфляції та макрофінансової стабільності. Відтак, з огляду на необхідність нівелювати зазначені чинники, що будуть тиснути на інфляцію у 2018-2019 рр., і враховуючи зростаючу імовірність реалізації окреслених ризиків, Правління Національного банку вважає за необхідне посилити жорсткість монетарних умов шляхом підвищення облікової ставки.
У разі подальшого зростання вірогідності реалізації зазначених ризиків або появи нових суттєвих загроз для зниження інфляції та для макрофінансової стабільності Національний банк може продовжити підвищення облікової ставки до рівня, необхідного для повернення інфляції до встановлених цілей в середньостроковій перспективі.
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 6 вересня 2018 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.
