• Посилання скопійовано

Чи правомірне звільнення одинокої матері без подальшого працевлаштування

Одинока матір та матір, яка має дитину-інваліда, прийняті на роботу на посади працівниць, які перебувають у декретних відпустках. Чи можна звільнити їх після закінчення строкових трудових договорів без подальшого працевлаштування?

Чи правомірне звільнення одинокої матері без подальшого працевлаштування

Держпраці у Хмельницькій області нагадує, що стаття 184 КЗпП гарантує недопущення звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (далі — власник) певних категорій жінок, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації (далі — підприємство), коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. До таких категорій належать:

  • вагітні жінки;
  • жінки, які мають дітей віком до трьох років;
  • жінки, які мають дітей віком до шести років (у разі якщо дитина потребує домашнього догляду — на час відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку);
  • одинокі матері за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда.

Ці гарантії поширюються також на:

  • батьків, які виховують дитину без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
  • опікунів (піклувальників).

Звільнення за пунктом 2 статті 36 КЗпП у зв’язку із закінченням строку трудового договору не належить до звільнення з ініціативи власника, тобто звільнення осіб, які належать до згаданих вище категорій, на цій підставі допускається. Однак відповідно до ст. 184 КЗпП у випадках їх звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору здійснюється обов’язкове їх працевлаштування. На період працевлаштування за такими особами зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців із дня закінчення строкового трудового договору.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 р. № 9 не може бути визнано, що власник виконав обов’язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не була надана на тому ж або на іншому підприємстві інша робота або запропонована робота, від якої вона відмовилась з поважних причин (наприклад, за станом здоров’я).

Отже, звільнення за п. 2 ст. 36 КЗпП особи, на яку поширюються гарантії, встановлені статтями 184 та 186-1 КЗпП, допускається лише у випадку письмової відмови цієї особи від запропонованої їй роботи без поважних причин. В іншому разі власник зобов’язаний працевлаштувати її на тому ж або іншому підприємстві.

Гарантії, встановлені статтями 184 та 186-1 КЗпП поширюються на одиноких матерів, які мають дитину до 14 років, та на одиноких матерів, які мають дитину-інваліда. Водночас ці гарантії не поширюються на одиноких матерів, які мають дитину, якій вже виповнилося 14 років, та матерів, які мають дитину-інваліда, але не є одинокими.

Джерело: Державна інспекція України з питань праці

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Трудові відносини»