ДФСУ у листі від 10.02.2017 р. №3282/7/99-99-14-01-02-17 розглянула питання щодо застосування норм ст. 120 ПКУ, пов’язаних із накладенням штрафних санкцій за порушення вимог п. 39.4 ПКУ "Складення та подання звітності для податкового контролю".
Щодо розміру штрафів
Відповідно до внесених змін з 01.01.2017 р. штрафні санкції, передбачені пп. 120.3 та 120.4 ПКУ, визначаються в розмірах згідно з прожитковим мінімумом для працездатної особи, встановленим законом на 1 січня податкового (звітного) року (1600 грн).
Штрафні (фінансові) санкції за наслідками перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
Отже, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами фактів порушення платниками податків вимог п. 39.4 ПКУ щодо подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (звіт про контрольовані операції та документація з трансфертного ціноутворення) для розрахунку штрафних санкцій використовується прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений на 1 січня відповідного податкового (звітного) року, за який встановлено порушення.
Щодо відповідальності за неподання податкової звітності після застосування штрафних санкцій
Законом № 1797 внесено зміни до п. 120.3 ПКУ, якими встановлено відповідальність за неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів).
Таке порушення тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (тобто 8000 грн), за кожен календарний день неподання звіту та/або документації.
Отже, у разі встановлення факту неподання платником звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення (у тому числі за 2013-2015 звітні роки) та застосування до 01.01.2017 р. штрафу згідно з п. 120.3 ПКУ, після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати такого штрафу, починаючи з 01.01.2017 р. мають застосовуватись штрафні санкції, передбачені абзацом сьомим п. 120.3 ПКУ (8000 грн).
Водночас податківці зауважують, що норми ПКУ не містять обмежень щодо подальшого застосування штрафних санкцій відповідно до абзаців шостого та сьомого п. 120.3. ПКУ у разі триваючого невиконання платником обов’язку з подання звіту та/або документації після застосування фінансових санкцій (штрафів) згідно з абзацами 2-4 п. 120.3 ПКУ.
Щодо застосування штрафних санкцій відповідно до п. 120.4 ПКУ
Новим пунктом 120.4 ПКУ встановлено окрему відповідальність платників податків за несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п. 39.4 ПКУ (до 01.01.2017 р. така відповідальність визначалась п. 120.3 ПКУ).
У разі встановлення після 01.01.2017 р. контролюючими органами такого порушення застосовується штраф (штрафи) згідно з п. 120.4 ПКУ незалежно від звітного періоду здійснення контрольованих операцій.
Штрафні санкції розраховуються за кожний календарний день, починаючи з 01.01.2017 Р.
Водночас склад правопорушень, визначених п. 120.3 та п. 120.4 ПКУ, не передбачає одночасного застосування зазначених норм.
Штрафні санкції, передбачені п. 120.4 ПКУ, застосовуються, якщо платником податків до початку документальної перевірки подано:
- звіт про контрольовані операції та/або документацію з трансфертного ціноутворення з порушенням термінів, визначених п. 39.4 ПКУ;
- уточнюючий звіт про контрольовані операції, в якому додатково задекларовані контрольовані операції.
Щодо особливостей розрахунку термінів при застосуванні штрафних санкцій
Відповідно до додатка 11 до Порядку № 1204 (форма повідомлення-рішення «ПС»), сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), що визначена у цьому податковому повідомленні-рішенні, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (у разі проведення адміністративного або судового оскарження протягом десяти календарних днів, що настають за днем узгодження).
День закінчення процедури адміноскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Враховуючи зазначене, якщо платник податків (після застосування до нього штрафних санкцій, визначених абзацами першим-четвертим п. 120.3 ПКУ), продовжує не виконувати свій обов’язок із подання звіту про КО/документації з ТЦ, контролюючий орган повинен застосувати штрафні санкції, визначені абзацами шостим та сьомим п. 120.3 ПКУ, що розраховуються за кожний календарний день неподання звітності, розпочинаючи з 41-го календарного дня після дня:
- отримання податкового повідомлення-рішення платником у випадку, якщо платник податків сплатив штраф за неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту);
- закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання судовим рішенням законної сили (на користь контролюючого органу) ‒ у випадку, якщо платник податків оскаржував податкове повідомлення-рішення за штрафною санкцією щодо неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту).
У разі подання платником податків звіту/документації тільки після застосування штрафних санкцій наявність порушення буде визначатися виходячи з норм п. 120.4 ПКУ. Період, який буде охоплено штрафними санкціями, буде визначатись від граничної дати застосування штрафу за неподання звіту/документації до дати подання платником податку звіту про контрольовані операції.
***
Читайте також:
15 найважливіших змін у трансфертному ціноутворенні: докладно від ДФСУ