Про це повідомила прес-служба Мінекономрозвитку.
Цей Закон вносить зміни у процедуру продажу державних та комунальних підприємств і створює прозорі умови приватизації. Після підписання Президентом та набуття чинності, законопроект №7066 зможе замінити сім чинних окремих законів про приватизацію.
“Сьогоднішнє рішення Парламенту - знакове для української економіки, адже воно допоможе запустити масштабну і головне - прозору - приватизацію. А це означає - модернізацію виробництва, нові робочі місця, мільйони інвестицій і викорінення корупції, яка роками роз’їдала бюджети держпідприємств і дозволяла грошам платників податків осідати в кишенях злодіїв. Цей законопроект враховує найкращий міжнародний досвід і, я вірю, дозволить нам провести приватизацію чесно,” - прокоментував результати голосування Перший віце-прем’єр міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.
Законопроект допомагає розширити коло потенційних інвесторів, адже істотно посилює захист їх прав. Для цього він передбачає можливість використання найкращих міжнародних практик вирішення спорів і застосування міжнародного права в договорах купівлі-продажу до 2021 року. Якщо, наприклад, покупець бажатиме, аби договір купівлі-продажу регулювався правом Англії та Уельсу, орган приватизації буде зобов’язаний задовольнити цю умову.
Новий законопроект також дозволить перейти до ринкового ціноутворення на об’єкти державної власності. Законопроект встановлює єдиний прозорий алгоритм продажу великих державних об’єктів та єдину процедуру продажу малих. Відповідно до чого, ним визначено 2 способи продажу державних та комунальних підприємств:
- відкритий інтернет-аукціон в ProZorro.Продажі для об’єктів малої приватизації (вартість активів яких становить менше 250 млн грн) із можливістю застосування класичного і голландського (на пониження ціни) аукціонів при проведення торгів;
- аукціон із залученням інвестиційного радника із числа найбільших інвестиційних банків світу для приватизації великих об’єктів (вартість активів яких становить понад 250 млн грн).
Інвестиційний радник обиратиметься на відкритому конкурсі. Після затвердження його кандидатури Кабінетом Міністрів інвестиційний радник збиратиме інформацію про об’єкт, готуватиме інформаційний пакет, визначатиме попит на об’єкт приватизації, шукатиме зацікавлених покупців і на основі цього встановлюватиме стартову ціну для аукціону. Свою пропозицію він направлятиме на затвердження Кабінету Міністрів (або місцевого органу виконавчої влади). Якщо інвест-радника відібрати не вдалося, стартову ціну для об’єкту великої приватизації визначатиме аукціонна комісія на основі оцінки.
Стартовою ціною для об’єктів малої приватизації буде їх балансова вартість (вартість активів), якщо вона існує і не дорівнює 0. Якщо балансову вартість об’єкту визначити неможливо, стартова ціна буде встановлюватися на підставі оцінки.
“Нововведення, які пропонує наш законопроект, сприятимуть збільшенню числа учасників аукціонів як у малій, так і у великій приватизації. Я переконаний, що вони сприятимуть зростанню конкуренції та як наслідок фінальної ціни продажу об’єктів державної власності. При цьому самі об’єкти приватизації нарешті отримають стратегічних інвесторів, якій будуть готові вкладати у них кошти і тим самим розвивати українську економіку,” - розповів Максим Нефьодов, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України.
Нарешті, законопроект суттєво обмежує участь компаній країни-агресора у приватизації.
Група підприємств, які Уряд пропонує привтаизувати у довгостроковій перспективі, визначена у стратегічному баченні Уряду щодо поводження з державними підприємствами “triage”.
