Де деофшоризація?

На нещодавньому засіданні Національної ради реформ Президент України Петро Порошенко дав доручення підготувати законодавчі зміни, які б унеможливили використання офшорних компаній для мінімізації податкових зобов’язань і виведення прибутку за кордон.

Варто зауважити, що на той момент у Верховній Раді вже було зареєстровано низку законопроектів, покликаних боротися з офшорами — кожен по-своєму.

Офшорне мито

Фракція «Батьківщина» подала до парламенту відразу два документи. Ними, зокрема проектом Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про податковий суверенітет України та офшорні компанії» (реєстр. №4381), пропонується доповнити перелік податків  державним (у тому числі офшорним) митом; податково дискримінувати офшорні компанії  відносно неофшорних резидентів України; збільшити доходи бюджетів власних повноважень місцевих громад на суму офшорного мита, ПДФО та податку на прибуток, стягнутих із суб’єктів, які зобов’язані сплачувати такі платежі з урахуванням норм антиофшорного закону, тощо.

Щодо ставок податку, то їх перелічено в Додатку ІІ до суміжного законопроекту «Про податковий суверенітет України та офшорні компанії» (реєстр. №4380). Наведемо їх повністю.

Детальніше:http://www.visnuk.com.ua/ua/news/id/2697Водночас для об’єктів житлової нерухомості, яка належить на правах власності особам, які мають статус офшорних осіб (у тому числі офшорних компаній) або перебувають під їхнім контролем, ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, збільшуються у 10 разів порівняно з чинними (на сьогодні до 3% від МЗП для квартир понад 60 кв. м і будинків понад 120 кв. м відповідно до рішення місцевих рад).

Водночас для об’єктів житлової нерухомості, яка належить на правах власності особам, які мають статус офшорних осіб (у тому числі офшорних компаній) або перебувають під їхнім контролем, ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, збільшуються у 10 разів порівняно з чинними (на сьогодні до 3% від МЗП для квартир понад 60 кв. м і будинків понад 120 кв. м відповідно до рішення місцевих рад).

Прогнозований ефект від такої деофшоризації — 68 млрд грн вже в перший рік дії закону, який, за словами Юлії Тимошенко, «раз і назавжди закриє не тільки можливість, а й навіть натяк працювати в офшорних зонах».

Податок з операцій з офшорними юрисдикціями

Назва іншого документа — проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку з операцій з офшорними юрисдикціями» (реєстр. №4413) — говорить сама за себе. Автори законопроекту — члени фракції «Опозиційного блоку» Наталія Королевська та Юрій Солод пропонують ставку нового податку в 15% від суми платежу, яка сплачується на користь нерезидента, що має офшорний статус. А для забезпечення сплати податку банками передбачено, що вони не матимуть права здійснювати перерахунок коштів на користь нерезидентів без одночасної сплати податку.

«Прийняття проекту матиме наслідком збільшення доходів Державного бюджету України за рахунок впровадження нового податку», — зазначають автори ініціативи. Конкретних прогнозів надходжень від її реалізації не дають, втім попереджають: оскільки введення в дію закону пропонується із 1 січня 2017 року, то додаткові надходження мають бути враховані у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

Профілактика ухилення від сплати податків

Карати не гривнею у вигляді запровадження додаткових податків, а реально пропонує член БПП Сергій Міщенко, який зареєстрував у парламенті проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо встановлення кримінальної відповідальності для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за підприємницьку діяльність з використанням офшорних зон та визначення підслідності злочину)» (реєстр. №4439). Народний обранець вважає за необхідне доповнити Кримінальний кодекс ст. 366-2, якою передбачити покарання за  заснування, реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності в офшорних зонах, участь у його діяльності в будь-якій формі, отримання прибутку від його діяльності особисто або через третіх осіб, вчинене особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, позбавленням волі на строк від 3 до 5 років із конфіскацією майна або без такої з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 2 років. Ті ж самі дії, вчинені вдруге, «тягнуть» уже на 5–10 років позбавлення волі з конфіскацією майна з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Ефект від ухвалення даного законопроекту — передусім профілактичний, але й на економічні наслідки розраховувати варто. «Прийняття зазначеного законопроекту матиме також і очевидні позитивні наслідки для забезпечення економічної безпеки держави та формування дохідної частини Державного бюджету України, оскільки створює додаткові правові перепони для злочинної діяльності, пов’язаної з ухиленням від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів», — переконаний автор документа.

Повернення капіталів

Справедливості заради зауважимо, що перший антиофшорний законопроект було подано низкою позафракційних депутатів ще в листопаді 2014 р. Документ під назвою «Про повернення капіталів, що перебувають та зареєстровані в Республіці Кіпр, офшорних зонах та інших юрисдикціях, звільнених від подвійного оподаткування, або тих, що мають пільговий режим оподаткування» (реєстр. №1112) навіть було включено до порядку денного сесії Верховної Ради, але далі справа не просунулася.

Пропонується встановити, що повернення капіталів здійснюється протягом 3 місяців з дня набрання чинності зазначеним законом шляхом добровільної передачі фізичними та/або юридичними особами, зареєстрованими в юрисдикціях пільгового оподаткування, прав власності на засоби виробництва, які знаходяться в Україні, суб’єктам підприємницької діяльності, що здійснюють її на території нашої держави. При цьому передача коштів осіб, зареєстрованих в офшорах, має відбуватися шляхом переказу на рахунки українських банківських установ зі сплатою до держбюджету 50% від суми переказу та інвестуванням ще 50% у юридичні особи, які знаходяться в  Україні.

На думку авторів законопроекту, його прийняття унеможливить відтік капіталу з України, створить передумови для залучення додаткових фінансових коштів в економіку України та усуне можливості для ухилення від сплати податків фізичними та юридичними особами на території України.

* * *

Яким буде новий/остаточний законопроект і чи будуть  враховані в ньому якісь із уже напрацьованих норм, покажуть результати робочих груп, під час яких розглядаються антиофшорні ініціативи. «У моєму розумінні розпочати реформу в цьому напрямі потрібно з імплементації в національне законодавство плану дій BEPS (проект Організації економічного співробітництва та розвитку з розробки заходів протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку)», — вважає голова Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, яка відповідно до Указу Президента України від 28 квітня 2016 р. № 180/2016 очолила робочу групу для підготовки законопроектів з питань протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон. Дедлайн розробки зазначених законодавчих ініціатив — 10 червня 2016 р.