ДФСУ у листі від 11.08.2016 р. №17492/6/99-99-15-02-02-15 роз'яснила:
1) Представництво нерезидента, яке отримує дохід від здійснення господарської діяльності (продаж товарів (надання послуг, виконання робіт) на території України, повинно стати на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням як постійне представництво нерезидента.
Тож юридична особа - нерезидент, який здійснював господарську діяльність на території України через свій відокремлений підрозділ, повинен зареєструвати з ціллю оподаткування такий відокремлений підрозділ в якості постійного представництва незалежно від того, здійснює на даний час господарську діяльність та чи планує здійснювати таку діяльність в подальшому чи ні.
2) Нерезидент має право подати податкову звітність з податку на прибуток та ПДВ за минулі звітні періоди, що передували реєстрації нерезидентом постійного представництва. При цьому подання звітності з податку на прибуток допускається на паперових носіях, а податкової звітності з ПДВ - в електронному вигляді.
При поданні податкових декларацій платники податку мають право подати доповнення до такої декларації (розрахунку) з відповідними поясненнями та зазначенням відповідних сум, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці у декларації, а також копії фінансової звітності з виправленими показниками.
3) Лише після подання податкової звітності за відповідні звітні періоди такий платний має право подати уточнюючі розрахунки за такі звітні періоди до спливу 1095 днів, що настають за днем подання податкової звітності.
4) Якщо платник податків подає податкову звітність з порушенням термінів її подання, перенесення термінів для сплати визначеного у цій звітності податкового зобов'язання не відбувається, і такий платник несе відповідальність у вигляді штрафних санкцій за порушення:
- термінів подачі звітності відповідно до п. 120.1 ПКУ,
- термінів сплати податкового зобов'язання відповідно до п. 126.1 ПКУ.
Водночас відповідно до п. 35 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік становив менше 20 млн грн, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов'язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені цим ПКУ, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов'язання. Ця норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з одного й того самого податку або збору. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов'язання не підлягає подальшому оскарженню.
Тобто на підставі п. 35 підрозділу 10 розділу ХХ КПКУ підлягатимуть скасуванню виключно штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов'язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені ПКУ.
Якщо ж нерезидент, що здійснював діяльність та не зареєстрував постійне представництво в якості платника податку, не подає податкову звітність за періоди здійснення такої діяльності, то за результатами перевірки контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання за відповідні звітні періоди та застосовує штраф відповідно до ст. 123 ПКУ, незалежно від того, сплачував нерезидент податок чи ні.
Окрім того, відповідно до п. 1 Указу Президента від 12.06.1995 р. N 436/95 неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки тягне за собою накладення штрафу у 5-кратному розмірі неоприбуткованої суми.
До таких штрафів застосовується строк давності 1095 днів.
Позиція НБУ викладена ще у листі від 09.03.2011 р. №11-117/982-3354 та полягає у тому, що строк, протягом якого може бути накладено штраф за порушення норм готівкового обігу становить 3 роки.
