Так, ДФС у листі від 19.04.2016 р. №8401/10/28-10-01-3-11 зазначила: якщо підприємство-виробник спирту є платником податку на прибуток, то слід пам’ятати, що розділом III ПКУ не передбачено податкових різниць за операціями включення до складу витрат нормативних втрат спирту етилового при транспортуванні.
Інструкцію про порядок застосування норм природних втрат спирту затверджено наказом Держспецмонополією від 10.02.2000 р. № 14, фактичні втрати визначаються шляхом порівняння фактичної наявності спирту з даними бухобліку.
По-перше, у випадках нестачі спирту етилового можуть застосовуватися лише природні норми втрат.
По-друге, списання спирту за природними нормами втрат спирту дозволено лише у разі встановлення фактичних втрат спирту.
Податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару не виникає, якщо підакцизний товар утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається КМУ.
Крім цього, податківці зазначили, що переміщення підакцизних товарів підприємством-виробником таких товарів з одного акцизного складу на інший акцизний склад є об'єктом оподаткування акцизним податком і таке переміщення без відмітки представника контролюючого органу на акцизному складі на товарно-транспортній накладній «Виїзд дозволено» забороняється.
Під час отримання спирту етилового неденатурованого виробник за участю представника ДПС на акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту та розрахунок акцизного податку.
Норми природних втрат спирту етилового, які затверджені наказом Держспецмонополії №14, поширюються на всіх СПД, які виробляють, зберігають, використовують і транспортують спирт етиловий.