Закон про бухоблік визначив дві категорії осіб, які мають або можуть переходити на міжнародні стандарти:
- 1 категорія. Ті, які зобов'язані переходити. Це великі підприємства і підприємства добуваючі.
- 2 категорія. Підприємства, які не є зобов’язані, але можуть переходити на міжнародні стандарти добровільно.
Чи варто переходити на МСФЗ?
Вважаємо, що так, переходити варто. Адже у разі переходу МСФЗ стануть базою для обрахунку об’єкта оподаткування з податку на прибуток. І такий момент має певні переваги:
1. Ми можемо законними шляхами зменшувати суму оподаткованого прибутку.
Чому це відбувається? Тому що за статистикою прибуток, обрахований за міжнародними стандартами, стає трішки менший ніж прибуток, який обраховується за правилами національних стандартів. І це пов’язано з безперечним наслідуванням принципів, які закладені в основу міжнародних стандартів.
2. Завдяки МСФЗ можемо оптимізувати показники податкового статусу.
Що таке «показники податкового статусу»? Це показник у рядку першому декларації з податку на прибуток. Наш податковий статус має кілька значень:
- перше значення нашого податкового статусу - це 20 млн грн. Отже, до 20 млн грн, якщо ми маємо річний дохід, можемо не застосовувати податкові різниці;
- другий показник - це 150 млн грн. Цей показник встановлює межу для застосування трансферного ціноутворення. Адже коли рахуються ці показники за національними стандартами, ми не маємо змогу їх згортати. Отже, окремо рахуючи по доходах (і, зокрема, 20 млн грн і 150 млн грн) ми скоріш за все потрапимо до зазначених податкових категорій, коли працюємо за національними стандартами. На відміну від них, МСФЗ дають змогу згортати, зокрема, валютні показники і деякі інші пов’язані, наприклад, із продажем товарно-матеріальних цінностей. Отже, завдяки такому згортанню (тобто вираховуючи із суми доходів суму витрат), ми зможемо трішки зменшити остаточний показник, який йде в обрахунок цього рядка 1 декларації, тобто в обрахунок загальної суми доходів.
3. Завдяки принципам, які закладені в МСФЗ, ми можемо своєчасно та в повній сумі відображати ті витрати, які складаються в поточному періоді.
Тому що, якщо ми будемо розглядати принципи МСФЗ, вони суворо забороняють відкладати витрати. Загальний принцип, який діє: маємо на 100% відобразити витрати, а доходи тільки в тому разі, коли будемо впевнені в тому, що ці доходи будуть отримані підприємством. Отже, витрати виходять на перше місце.
4. І найголовніше - можемо не витрачати час на несуттєві облікові процедури.
Тому що діє в міжнародній практиці принцип співвідношення затрат і вигід. Тобто затрати на пошук інформації не повинні перевищувати вигоди від їхнього використання.
Якщо ви складете ці чотири головні показники, то отримаєте однозначну відповідь: зволікати з переходом на МСФЗ не варто.
Обов’язковий перехід для тих, хто має використовувати МСФЗ з 2019 року
2019 рік - це рік, коли ті, хто зобов’язаний перейти на МСФЗ, мають подати першу звітність за міжнародними стандартами. Але завдяки ретроспективному методу, який використовується у випадку переходу на МСФЗ, ми маємо перевести свою фінансову звітність для звітності за 2019 рік станом на 1 січня 2018 року. Чому це відбувається так і що взагалі таке ретроспективний метод? Про це розкажемо у наступних відеороликах.
Якщо проаналізувати такий момент, то виявляється, що МСФЗ вже почали застосовуватися в Україні фактично вчора, тому питання щодо того чи варто зволікати має однозначну відповідь – «НІ». І чим скоріше ви перейдете на МСФЗ, тим більше переваг отримаєте.
І наостано наголосимо, що МСФЗ - це фактично довгий шлях бухгалтерської творчості, певна філософія мислення. МСФЗ базуються саме на застосуванні принципів, а не на застосуванні правил, до яких звикли наші українські бухгалтери. І фактично ми маємо формулу нашої роботи, що чим раніше почнемо, тим буде краще.
Важливі висновки
- МСФЗ для бази бухгалтерського обліку дає переваги для розрахунку податку на прибуток – робить його відносно меншим.
- МСФЗ зобов’язує відображати всі нараховані витрати, а їх «притримування» порушує облікові принципи та достовірність фінзвітності.
- Облікова політика за МСФЗ дозволяє оптимізувати показник загального обсягу доходу 20 млн грн (для податкових різниць) та 150 млн грн (для ТЦУ).
