Коментар до листа Держпраці від 26.11.2019 р. №8971/4/4.1-дп-19
Що трапилося з копійками?
Нагадаємо, що згідно з постановою НБУ №82 з 1 жовтня 2019 року:
- монети номіналами 1, 2 та 5 копійок перестають бути засобом платежу під час здійснення розрахунків готівкою;
- усі юрособи незалежно від організаційно-правової форми й форми власності (крім банків), відокремлені підрозділи юросіб, а також підприємці повинні припинити приймати монети номіналами 1, 2 та 5 копійок за всіма видами готівкових операцій.
Монети номіналом 25 копійок ще перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правління НБУ про їх вилучення.
На підставі таких змін у роботодавців, які ведуть готівкові розрахунки з працівниками, виникли запитання, про які ми написали в окремих матеріалах:
- Як виплачувати зарплату готівкою без копійок?
- Чи округлюється сума утриманого ПДФО та військового збору?
- Як здійснювати готівкові розрахунки з працівниками за авансовими звітами, лікарняними листками та за цивільно-правовими договорами у разі відсутності монет дрібного номіналу?
І звісно, всі з нетерпінням очікували, що на це скажуть фахівці Держпраці.
Держпраці про її функції та функції НБУ
Держпраці в коментованому листі зазначила:
- Держпраці реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та до її завдань належить проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи;
- голові НБУ належить контроль за виконанням постанови про вилучення з готівкового обігу монет дрібних номіналів.
Таким чином, було підбито підсумок, що надання роз’яснень з питань проведення розрахунків готівкою до повноважень Держпраці не належить.
Нагадування від Держпраці про розрахунки з працівниками
Фахівці Держпраці послалися на норми законодавства про строки виплати зарплати, правила відрахування зі зарплати, остаточний розрахунок з працівником та відповідальність роботодавця з посиланням на статті КЗпП:
Зарплата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Частиною 2 ст. 127 КЗпП визначено, що відрахування із зарплати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:
- для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати;
- для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок;
- для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості;
- на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування.
У цих випадках власник або уповноважений ним орган має право видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.
Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Висновки
У листі 26.11.2019 р. №8971/4/4.1-дп-19 зазначалося, що згідно зі ст. 23 Закону про оплату праці заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов'язань і розписок або у будь-якій іншій формі забороняється.
Відповідно до ст. 24 Закону про оплату праці за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
На думку автора, це і є, так би мовити, завуальована відповідь на запитання щодо розрахунків з копійками. Тобто всіх працівників слід перевести на безготівковий розрахунок і тоді 100% ні проблем, ні запитань не виникатиме. Але також зазначимо, що примушувати працівників отримувати зарплату на картки роботодавець без їхньої згоди не має права. Про це писали тут. Про округлення читайте тут.