Це – вже дев’ятнадцятий (і п’ятий у цьому році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності.
У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за останній місяць.
Сьогодні ми:
- розповімо, за якими операціями НБУ скасував граничні строки розрахунків;
- з'ясуємо, коли банк припиняє валютний нагляд за ЗЕД-операціями;
- визначимося, як повернути митні платежі з Єдиного рахунку;
- дізнаємося, чи може фізособа-єдинник 4 групи займатися ЗЕД;
- проінформуємо про зміни до Положення про митні декларації.
Гарного вам читання!
***
Уряд вніс зміни до Положення про митні декларації
Постановою від 24.04.2019 р. №344 Кабмін вніс зміни до Положення про митні декларації. Ним передбачається:
- врегулювати питання завершення митного оформлення обсягів природного газу, ввезеного на митну територію України, щодо яких не оформлено актів приймання-передачі у зв’язку з тим, що частина товарів була переміщена на тимчасово окуповану територію України;
- визначити спосіб реалізації прав органу доходів і зборів разом із відмовою у митному оформленні товарів за тимчасовою митною декларацією надавати розрахунок розміру фінансової гарантії, достатньої для сплати митних платежів;
- забезпечити можливість подання з метою сплати митних платежів у випадках, передбачених міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової декларації та оформлення її митним органом.
НБУ скасував граничні строки розрахунків за низкою експортно-імпортних операцій
З 16 травня граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (на сьогодні – 365 днів) не розповсюджуються на:
- імпорт товарів за державними контрактами з оборонного замовлення;
- імпорт послуг чи лікарських засобів за угодами Міністерства охорони здоров’я України зі спеціалізованими організаціями, а також імпорт послуг для лікування громадян із рідкісними захворюваннями;
- імпорт товарів, які використовуються для виробництва космічної та авіаційної техніки та агрегатів;
- експорт-імпорт товарів у межах угод про розподіл продукції;
- експорт робіт, послуг (крім транспортних і страхових послуг та робіт) та прав інтелектуальної власності.
Зазначені зміни затверджені постановою НБУ від 14.05.2019 р. №67. Про це читайте у нашій новині.
Розрахунки з нерезидентами в 2019 році: строки та відповідальність
Податківці у ІПК від 09.04.2019 р. №1511/6/06-30-14-03-09-ІПК зауважили, що банк завершує валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує 150 тис. грн.
Але таке звільнення застосовується лише у разі відсутності ознак дроблення операцій з експорту/імпорту товарів.
Зменшення суми грошових коштів, які мають надійти або на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару, або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов'язань за договором відбувається перегляд ціни товарів у зв'язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору – на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів.
Вищезазначену ІПК ми проаналізували у своєму коментарі ось тут.
Як повернути митні платежі з Єдиного рахунку?
Повернення підприємствам коштів авансових платежів (передоплати) здійснюється відповідно до Порядку №643. Але заяву на ім’я ДФС про повернення може бути подано до органів доходів і зборів протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок органу доходів і зборів.
Платник податків має право на повернення залишків коштів авансових платежів з депозитного рахунку 3734, відкритого в Казначействі на ім’я ДФС.
Для повернення коштів авансових платежів платник податків подає до ДФС заяву у письмовому вигляді довільної форми, підписану платником податків та головним бухгалтером (за наявності), або за допомогою засобів електронного зв’язку.
Про те, яку інформацію слід зазначити у такій заяві, читайте тут.
Чи може фізособа-«єдинник» 4 групи займатися ЗЕД?
ДФС у Київській області нагадала, що фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з законодавством.
На підставі цієї особливості виходить, що фізособи-«єдинники» IV групи можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність. Але це може відбуватися за умови дотримання вимог норм ПКУ щодо перебування на спрощеній системі оподаткування.
Зокрема, фізособи IV групи єдиного податку можуть займатися ЗЕД у частині торгівлі товарами, виконання робіт, надання послуг без обмежень щодо видів операцій та контрагентів.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»
