Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Кабмін постановою від 11.01.2018 р. №11 затвердив Критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на професійну підготовку працівників, якими визначено:
- мету і форми державної допомоги;
- категорії отримувачів державної допомоги;
- максимальний розмір державної допомоги, яка може надаватися;
- умови та спосіб розрахунку сукупного розміру державної допомоги;
- витрати, що можуть бути відшкодовані отримувачам державної допомоги.
Так, до критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на професійну підготовку працівників (далі — державна допомога на професійну підготовку) належать:
- недопущення суттєвої нерівності умов діяльності конкуруючих між собою суб’єктів господарювання;
- збільшення кількості працівників, що проходять професійну підготовку.
До категорій отримувачів державної допомоги на професійну підготовку відносяться суб’єкти господарювання, що провадять діяльність у будь-якій галузі.
Державна допомога на професійну підготовку не надається суб’єктам господарювання:
- яких визнано банкрутами, стосовно яких порушено справу про банкрутство, що перебувають на стадії ліквідації, які мають прострочену більш як шість місяців заборгованість перед державним (місцевим) бюджетом та Пенсійним фондом України, які визнають свою неспроможність своєчасно виконати зобов’язання перед кредиторами через незадовільний стан фінансово-господарської діяльності;
- для здійснення обов’язкової підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації працівників відповідно до вимог законодавства.
Один і той самий суб’єкт господарювання може бути отримувачем державної допомоги за кількома програмами державної допомоги та/або індивідуальної державної допомоги.
Максимальний розмір державної допомоги на професійну підготовку, яка може надаватися на відшкодування суб’єктам господарювання витрат на професійну підготовку працівників, становить не більш як 50% розміру таких витрат. Це значення збільшується, але не більш як 70%, у таких випадках:
1) на 10% - у разі професійної підготовки працівників, що є особами з інвалідністю та/або незабезпеченими особами, та/або внутрішньо переміщеними особами, та/або учасниками бойових дій, які віднесені до однієї з категорій, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
2) на 10% - у разі надання допомоги суб’єктам середнього підприємництва і на 20% у разі надання допомоги суб’єктам малого підприємництва.
Витратами на професійну підготовку працівників є:
- витрати на оплату праці викладацького персоналу за час, протягом якого здійснюється професійна підготовка працівників;
- витрати викладацького персоналу і працівників, які проходять професійну підготовку, зокрема витрати на проїзд, придбання навчальних та інших матеріалів, які безпосередньо пов’язані з професійною підготовкою, амортизацію інструментів і обладнання в обсязі, необхідному для професійної підготовки. До цих витрат не належать витрати на проживання, крім мінімально необхідних витрат на проживання працівників, що є особами з інвалідністю;
- витрати на надання консультаційних послуг, пов’язаних з професійною підготовкою;
- витрати на оплату праці (заробітну плату) працівників за час, протягом якого вони проходять професійну підготовку;
- адміністративні, накладні та інші непрямі витрати за час, протягом якого працівники проходять професійну підготовку.
