Статтею 1 Закону про оплату праці визначено, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Структуру заробітної плати визначено ст. 2 цього Закону, у тому числі інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні й інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачено актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми.
Отже, до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати входять суми грошових компенсацій у разі невикористання, зокрема, щорічних (основної та додаткових) відпусток у розмірах, передбачених законодавством.
Таким чином, зазначені виплати є об’єктом для нарахування та утримання єдиного внеску.
Відповідно до ст. 24 Закону України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей.
У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошову компенсацію за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням має бути перераховано на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
Згідно зі ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у цей день не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Враховуючи викладене, у випадку невикористання працівником щорічної відпустки cуми грошових компенсацій виступають як оплата за невідпрацьований час, відповідно:
- якщо компенсацію нараховано працівнику, який звільняється, у день його звільнення, єдиний внесок на такі суми нараховується;
- якщо компенсацію нараховано працівнику, який звільняється, на наступний день після дня його звільнення, єдиний внесок на такі суми не нараховується.
У разі якщо суму компенсації за невикористані дні щорічної відпустки перераховано роботодавцем на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник (за бажанням, у разі зміни місця роботи), така сума також є об’єктом для нарахування та утримання єдиного внеску.