Фінансова звітність та бухоблік
25 липня — останній день подання до органів статистики фінансової звітності за півріччя 2016 р. Обов'язок подавати податківцям фінзвітність визначено п. 46.2 ПКУ. Ті платники податків, які не звітують про податок на прибуток за півріччя, не повинні подавати податківцям і проміжну фінзвітність: вони звітуватимуть уже за підсумками року.
Ті підприємства, де середньорічна кількість за 2015 рік не перевищила 10 осіб (увага: саме середня кількість працівників за календарний рік) та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ, згідно зі ст. 55 ГКУ, належать до суб'єктів мікропідприємництва, а отже, фінансову звітність за півріччя подавати не мусять (абз. 14 п. 2 Порядку №419).
Якщо ж середньорічна кількість працівників становить більше ніж 10, але менше ніж 50 осіб, а середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ, таке підприємство належить до категорії суб'єктів малого підприємництва, а це означає, що йому доведеться подавати фінзвітність поквартально за формами №1-м та №2-м (форми затверджені П(С)БО 25). Така звітність подається тільки до органів статистики.
У разі коли середньорічна кількість перевищила 50 осіб та річний дохід перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро, такий суб'єкт господарювання належить до середнього підприємства або великого підприємства (ч. 3 ст. 55 ГКУ), а отже, за півріччя доведеться відзвітувати за «повними» формами (форми 1 та 2, затверджені НП(С)БО 1).
Ключові показники фінзвітності
На сьогодні принципи побудови балансу та звіту про фінансові результати в усіх трьох комплектах звітності (звичайний фінзвіт, фінзвіт суб'єкта малого підприємництва, спрощений фінзвіт суб'єкта малого підприємництва) принципово не відрізняються. Їх відмінність — лише у ступені деталізації. Чим дрібнішим підприємством є суб'єкт звітування, тим меншої деталізації потребує фінзвіт. Зверніть увагу: одиницею виміру для фінзвітності є тисяча гривень без десяткового знака* (для малих — тисяча гривень з одним десятковим знаком), а для декларації з податку на прибуток — гривні без копійок.
*Крім розділу IV Звіту про фінансові результати (форма №2), грошові показники якого наводяться у гривнях з копійками.
За підсумками півріччя фінрезультат за даними бухобліку відображають як сальдо на рах. 79. Нас часто запитують: як часто слід закривати рах. 79 на рах. 44 за підсумками року — щокварталу чи щомісяця? Річ у тім, що на рахунку 79 ведеться облік фінансового результату (прибутку або збитку) поточного року. Цей результат визначається наростаючим підсумком з початку року, тож переносити його щомісяця або щокварталу на рахунок 44, на наш погляд, неправильно. Закривати рах. 79 на рах. 44 слід тільки за підсумками року.
Виходячи з цих міркувань, на початок і на кінець року залишок за рах. 79 повинен бути завжди нульовим. Протягом року на дату балансу обороти за рах. 79 (у кореспонденції з рахунками обліку доходів і витрат) дають розгорнуту інформацію для складання звіту про фінрезультати. Обороти за кредитом — доходи, обороти за дебетом — витрати; сальдо — прибуток або збиток поточного періоду. Це стосується і проміжної (квартальної) звітності, і річної звітності (залишок за рахунком 79 до моменту його перенесення на рахунок 44). Інформація про чистий прибуток відображається у першому розділі пасиву балансу (рядок 1420). Сюди включається сума прибутку поточного року (кредитове сальдо за рах. 79) та нерозподілений прибуток попередніх періодів (кредитове сальдо за рах. 44).
Зверніть увагу на зв'язок фінзвітності і декларації з податку на прибуток. Єдиний показник, що їх об'єднує, — фінансовий результат. Наші передплатники запитують: який показник податку на прибуток (за декларацією з урахуванням податкових різниць чи обліковий бухгалтерський податок) фіксується у гр. 2300 звіту про фінрезультати?
Як ми знаємо, пункт 4 П(С)БО 17 визначає, що поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток (відстрочені податкові зобов'язання, відстрочені податкові активи) визнаються витратами або доходом у звіті про фінансові результати. Поточним податком на прибуток п. 3 П(С)БО 17 визнає суму податку на прибуток, визначену у звітному періоді відповідно до податкового законодавства. Цей показник у регістрах бухгалтерського обліку відображаємо за К-т 641 з аналітикою «Податок на прибуток» за відповідний період.
За приписами п. 3.23 Методрекомендацій №433, у статті «Витрати (дохід) з податку на прибуток» проставляється сума витрат (доходу) з податку на прибуток, визначена згідно з П(С)БО 17: сума, відображена у звітному періоді за Д-т 98 К-т 791 (витрати) або Д-т 791 К-т 98 (доходи), — це та сума, яку обчислено з урахуванням фінансового результату за даними бухобліку із урахуванням податкових різниць.
Декларація з податку на прибуток
Традиційними поквартальними платниками податку на прибуток є високодохідні підприємства — ті, чий дохід за 2015 рік становив понад 20 млн грн. До річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Ті сільгоспвиробники, що перейшли з 01.01.2016 р. із 4-ї групи єдиного податку на сплату податку на прибуток і обрали особливий період звітності (зміщений на півроку, тобто з 1 липня поточного року до 30 червня 2017 р., див. пп. «б» п. 137.5, пп. 137.4.1 ПКУ), мають відзвітувати за півроку 2016 р. Вони повинні подати звітність з податку на прибуток за період 01.01.2016 р. — 30.06.2016 р.), а далі вже звітуватимуть за період 01.07.2016 р. — 30.06.2017 р. (листи ДФСУ від 31.05.2016 р. №11819/6/99-99-15-02-02-15 та від 22.04.2016 р. №9143/6/99-95-42-01-15).
Усі платники податку на прибуток, які з ІІІ кварталу 2016 р. переходять на спрощену систему оподаткування, також мають подати звітність з податку на прибуток за півріччя. Для них це буде останній звітний період у межах податку на прибуток. Подати декларацію їм доведеться протягом 40 к. д. після останнього календарного дня звітного періоду (останній день — 09.08.2016 р.).
Якщо підприємство, навпаки, зі спрощеної системи перейшло на загальну, податківці надають їм статус «новачків». Сплачувати податок на прибуток та складати звітність вони мусять тільки за підсумками року, за півріччя звітність не подається.
Ключові показники декларації з податку на прибуток
Усі ті, хто повинен готувати фінзвітність, частину показників декларації з податку на прибуток можуть взяти саме з фінзвітності. Рядок 01 декларації з податку на прибуток заповнюють на підставі даних бухобліку, які містяться у звіті про фінрезультати (ф. №2 або ф. №2-м):
— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — рядок 2000;
— інші операційні доходи — рядок 2120;
— дохід від участі у капіталі — рядок 2200 (лише для ф. №2);
— інші фінансові доходи — рядок 2220 (лише для ф. №2);
— інші доходи — рядок 2240.
Значення рядка 02 беремо з рядка 2290 зі знаком «+» (якщо за підсумками півріччя маємо прибуток) або з рядка 2295 із «-» (якщо за результатами кварталу — збиток). У ф. №2-м — рядок 2290.
Піврічна звітність з податку на прибуток має містити і додаток РІ з обрахунком усіх податкових різниць. Крім того, слід подати додатки АМ та ЦП (якщо такі операції у звітному періоді здійснювалися). Зверніть увагу: МНМА у додатку АМ відображатися не мають, бо з метою оподаткування такі об'єкти не набувають статусу основних засобів (див. лист ДФСУ від 05.02.2016 р. №2457/6/99-99-19-02-02-15).
Якщо мають місце збитки, то ситуація дещо інша. За приписами пп. 140.4.2 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Ідеться саме про податкові збитки — ті, що мали місце за підсумками попередніх років. Підприємства з доходом за 2015 рік до 20 млн грн, навіть зробивши відмітку у спецполях «Наявність рішення» та «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці», мають можливість заповнити ряд. 3.2.4 додатка РІ.
У ситуації, коли підприємство кілька років не показує збитки, а потім намагається показати всі збитки сукупно у ряд. 3.2.4 РІ, слід мати на увазі, що доведеться коригувати звітність минулих періодів. Як ми знаємо, збитки є результуючим показником певного періоду, який визначається як різниця між доходами та витратами. Якщо за підсумками звітного періоду було задекларовано додатний об'єкт оподаткування, а згодом має місце від'ємний результуючий показник, то треба показати у звітності, за рахунок чого такий від'ємний результат отримано (або доходи були завищено, або витрати занижено).
Отже, той показник, яким був заповнений ряд. 04 декларації з податку на прибуток за 2015 рік, треба було перенести до ряд. 3.2.4 РІ і відобразити в сумі рядка 03 декларації за I квартал 2016 р., і далі цей показник мав би брати участь у результуючих показниках за півріччя.
Додаток ЗП
За приписами пп. 141.2.4 ПКУ, ціннопаперові збитки не зменшують об'єкта оподаткування, а мають бути перенесені на результати діяльності за операціями з цінними паперами в наступних звітних періодах. Тому до складу показника ряд. 3.2.4 додатка РІ не можна включати ціннопаперові збитки.
Досить багато запитань постає під час заповнення додатка ЗП. Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню на зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток за підсумками звітного року аж до повного погашення (пп. 57.1-1.2 ПКУ). Якщо має місце перевищення суми сплачених «дивідендних» авансових внесків, повернути їх або «перекинути» в рахунок інших податків чи зборів не вдасться.
Для того щоб «підтягнути» невраховані старі «дивідендні» авансові внески (здійснені до 01.01.2015 р.), податківці рекомендували подавати до декларації пояснення в довільній формі в межах п. 46.4 ПКУ. Якщо за підсумками півріччя мають місце неперекриті старі дивідендні авансові внески або ж платник податку на прибуток сплачував нові авансові внески, вони відображаються в ряд. 16.3.1 додатка ЗП. Якщо у ряд. 16.3 додатка ЗП до декларації за І квартал 2016 р. переходив залишок минулорічних авансів із дивідендів, що не взяли участь у зменшенні податку на прибуток за підсумками 2015 р., їх також слід відобразити у ряд. 16.3 декларації за півріччя (листи ДФСУ від 28.01.2016 р. №2779/7/99-99-19-02-01-17, від 12.03.2016 р. №5375/6/99-99-19-02-02-15).
Рядок 16.1 ЗП має бути порожнім, а в рядку 16.2 — сума нарахованого та сплаченого податку на нерухомість за півріччя. Увага: сума податку на нерухомість має бути в межах залишку нарахованої суми податку на прибуток (ряд. 6 декларації). Залишок (дельта) в межах одного року просто згорає (на наступні звітні періоди не переноситься відповідно до п. 137.6 ПКУ, див. лист ДФСУ від 12.03.2016 р. №5379/6/99-99-19-02-02-15 «ДК» №17-18/2016). По суті, до ряд. 16.2 додатка ЗП слід вписати суму показників граф 7 та 8 декларації з податку на нерухомість, але не всю суму, а лише в частині нежитлової нерухомості за відповідними кодами із гр. 2 додатка до декларації з податку на нерухомість.
Відмітки у декларації
Наприкінці декларації є три поля для відміток, які слід заповнювати максимально уважно.
Поле «Наявність додатків». Тут наводиться інформація про додатки, які долучаються до декларації. Навпроти додатка, що подається разом із декларацією, слід поставити позначку «+». Це стосується всіх додатків, крім ПН — біля цього додатка ставиться цифра: оскільки додаток ПН складається на окремого нерезидента, то у комірці слід зазначити кількість заповнених додатків ПН.
Поле «Наявність доповнення». Усі ми знаємо, що чинна форма декларації не відповідає чинному законодавству з податку на прибуток, а нову форму декларації податку на прибуток не поспішають опрацювати та затвердити. Тому ті суми, які потрапили до декларації з певними нюансами, краще пояснити у вигляді доповнень у довільній формі. Прикладами таких сум можуть бути суми дивідендних авансів або суми податку, сплаченого за кордоном (лист ДФСУ від 01.04.2016 р. №7148/6/99-99-19-02-01).
Тут слід зробити позначку «+», а також потрібно пронумерувати та розшифрувати кожне доповнення (якщо їх кілька).Не забувайте, що такі доповнення вважаються невід'ємною частиною звітності і мають бути використані перевіряльниками під час аналізу декларації з податку на прибуток.
Поле «Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності». Це поле призначене для позначення форм фінзвітності, які подаються разом із декларацією. Великим підприємствам і тим, хто складає фінзвітність за МСФЗ, слід поставити позначку «+» навпроти ф. 1 «Баланс» та ф. 2 «Звіт про фінансові результати».
Тим, хто складає фінансову звітність за МСФЗ, додатково потрібно у її складі підготувати примітки у довільній формі аби надати там всі необхідні пояснення щодо звітності. Сама ж позначка про подання таких пояснень у полі доповнення не ставиться (ЗІР, підкатегорія 102.23.02).
Звіт про пільги
Якщо у піврічній декларації має місце зменшення фінрезультату до оподаткування на збитки минулих років відповідно до пп. 140.4.2 ПКУ або від'ємний фінрезультат за цінними паперами, такі суми додатково слід показати й у звіті про пільги (коди пільг 11020301 та 11020302 у Довіднику №79/2 станом на 01.07.2016 р.).
Звіт слід подати у ті самі строки, що й декларацію з податку на прибуток.
Якщо ж платник пільгами у звітному півріччі не користувався, а також якщо він не має пільг з інших податків, подавати звіт про пільги не треба.