Перш ніж приступати до складання річної фінзвітності, варто згадати деякі загальні моменти. Одразу скажемо, що у циклі матеріалів про річну фінансову звітність, який ми зараз розпочинаємо, ми розглядатимемо лише фінзвітність за П(С)БО. Консолідована фінзвітність та звітність за МСФЗ у завдання цих матеріалів не входить.
І ще – малі підприємства наразі мають складати спрощену фінансову звітність. Але про неї ми розповімо в іншій статті.
Загальні вимоги до фінзвітності висуває Закон про бухоблік – як головний нормативний документ у сфері бухобліку взагалі. Стаття 11 Закону про бухоблік містить вимоги до фінзвітності окремої юридичної особи, а стаття 12 – до консолідованої фінзвітності.
Ось і перша з таких вимог.
Чий підпис має бути у фінансовій звітності? І чи потрібна печатка?
Підписує готову фінзвітність керівник підприємства або уповноважена особа, а також головний бухгалтер, якщо така посада є у штаті підприємства і вона не була вакантною на дату підписання фінзвітності. Якщо підприємство користується послугами аутсорсингу щодо бухобліку, то його фінзвітність підписують керівник або уповноважена особа, а також керівник підприємства-аутсорсера або уповноважена ним особа.
При цьому відповідальність підприємства-аутсорсера визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг, що його укладають підприємство та аутсорсер. Якщо фінзвітність складає аутсорсер – фахівець з бухобліку, зареєстрований як підприємець, то він теж може ставити підпис на фінзвітності, якщо таке передбачено договором.
Закон про бухоблік не обмежує аутсорсера у праві підписувати фінзвітність. Чинні форми фінзвітності передбачають підпис як керівника підприємства, так і його головного бухгалтера. Але позаяк аутсорсер є особою, що заміняє (по суті, виконує обов'язки) головного бухгалтера, то згідно з договором про надання бухгалтерських послуг він має право підписувати фінансову звітність.
Отже, якщо згідно з договором аутсорсер має обов’язок підписувати фінансову звітність, то невиконання договору потягне за собою відповідальність аутсорсера перед замовником. Щодо цього висловлювалися ФСС з ТВП у листі від 15.06.2009 р. №03-27-1242, ФСС НВВ у листі від 18.02.2010 р. №157-06-2, Мінпраці та ДЦЗ у листі від 29.01.2010 р. №ДЦ-03-572/0/6-10. У такому самому порядку звітність може підписуватися й електронними цифровими підписами – як посадових осіб підприємства, так і аутсорсера.
Печатку на фінзвітності не ставлять – затверджені форми містять лише реквізити підписів керівника та головного бухгалтера. Реквізиту «М.П.» (місце печатки) не передбачено.
Фінзвітність підприємства, що становить суспільний інтерес, підписують керівник або уповноважена особа у визначеному законодавством порядку та головний бухгалтер. Iнші варіанти, очевидно, не передбачаються, бо підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов'язане утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої входить не менше двох осіб (це не стосується недержавних пенсійних фондів та IСI) (див. ст. 9 Закону про бухоблік).
До речі, до підприємств, що становлять суспільний інтерес, віднесено:
- підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств);
- підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік належать до великих підприємств (ст. 1 Закону про бухоблік).
А ось як підприємства поділяються за розміром згідно з Законом про бухоблік, ви можете дізнатися тут. Запам’ятайте цю класифікацію, адже вона вам нижче ще знадобиться.
Форми річної фінансової звітності
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону про бухоблік, склад та форми фінансової звітності підприємств установлюються Мінфіном за погодженням із Держстатом. На сьогодні є п'ять форм фінансової звітності:
- форма №1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)», затверджена НП(С)БО 1;
- форма №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)», затверджена НП(С)БО 1;
- форма №3 «Звіт про рух грошових коштів» (НП(С)БО 1 затверджено дві форми звіту: за прямим та за непрямим методом);
- форма №4 «Звіт про власний капітал», затверджена НП(С)БО 1;
- форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності», затверджена наказом Мінфіну від 29.11.2000 р. №302.
До складу річної фінзвітності входять усі п'ять форм. Усі вони мають бути узгоджені між собою – тобто певні рядки однієї форми повинні відповідати певним рядкам іншої форми. Як саме порівнювати показники фінзвітності, можна дізнатися з Методичних рекомендацій з перевірки порівнянності показників фінансової звітності, затверджених наказом Мінфіну від 11.04.2013 р. №476. Ознайомитись з ними можна на нашому сайті тут. Докладніше розповімо про це у наступних статтях.
Додаткові форми звітності, які формально не входять до фінзвітності, але подаються разом із нею, – це звіт про управління та звіт про платежі на користь держави (див. п. 2 Порядку №419).
Підприємства (крім бюджетних установ, мікропідприємств та малих підприємств) подають разом з річною фінзвітністю звіт про управління (читайте тут). Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію. Мінфін наказом від 07.12.2018 р. №982 затвердив Методичні рекомендації зі складання звіту про управління. Форму звіту про управління не затвердили, тож кожне підприємство відповідно до визначення та опису змісту цього звіту має самостійно розробити його форму. Звіт про управління містить додаткову інформацію, не включену до фінзвітності, зокрема достовірний огляд розвитку підприємства та його діяльності за звітний період з описом ризиків і невизначеностей, з якими стикається підприємство.
Підприємства, які провадять діяльність з видобування корисних копалин загальнодержавного значення або заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес, подають разом із річною фінансовою звітністю звіт про платежі на користь держави. Докладніше про цей звіт див. «ДК» №1-2/2019.
Стандарти фінансової звітності
Фінансову звітність складають за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності чи національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства (п. 2 Порядку №419).
Складати фінзвітність за міжнародними стандартами зобов'язані:
– публічні акціонерні товариства;
– підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію;
– банки, страховики, кредитні спілки;
– підприємства, які провадять діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення;
– підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік належать до великих підприємств;
– підприємства, які провадять господарську діяльність за такими видами:
Звіт про власний капітал: що врахувати при складанні?
- надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010);
- недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010);
- допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД ДК 009:2010).
Фінансова звітність, складена на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, подаватиметься до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР, з метою забезпечення доступу органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої підприємствами фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності. Першим звітним періодом, за який підприємства, що зобов'язані застосовувати міжнародні стандарти, будуть подавати фінзвітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, буде 2019 рік.
Мінфін наказом від 07.12.2018 р. №983 затвердив переклад Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності, випущеної Фондом міжнародних стандартів фінансової звітності (м. Лондон, Велика Британія). Наказ набрав чинності з 1 січня 2019 року. Читайте про це у нашій новині.
Решта підприємств недержавного сектору складають фінзвітність за нацстандартами бухобліку або за бажанням – за міжнародними стандартами фінансової звітності.
Видобувна галузь та звітність за МСФЗ
Згідно з ч. 2 ст. 12-1 Закону про бухоблік фінзвітність та консолідовану фінзвітність за МСФЗ починаючи з 2018 року в обов'язковому порядку мають складати, зокрема, підприємства, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.
Відповідно до абз. 17 ст. 1 Закону про бухоблік підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, – це підприємства, які здійснюють таку діяльність:
- з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
- та/або видобування корисних копалин загальнодержавного значення;
- та/або виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення;
- та/або транспортування трубопроводами (у тому числі з метою транзиту) вуглеводнів та хімічних продуктів.
Всі інші підприємства, зокрема, користувачі водяних свердловин (адже підземні води – це теж корисні копалини) не зобов’язані подавати фінзвітність за МСФО – це прерогатива «дорослих» видобувачів корисних копалин.
Кому і коли подається фінзвітність
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону про бухоблік, порядок та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади, крім суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, визначаються Кабміном, а саме – Порядком №419.
Відповідно до п. 2 Порядку №419 фінансова звітність подається:
- органам, до сфери управління яких належать підприємства;
- трудовим колективам на їх вимогу;
- власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;
- іншим органам та користувачам згідно із законодавством, зокрема податковим органам та органам державної статистики.
Усі підприємства подають фінансову звітність органам статистики, а платники податку на прибуток – ще й органам ДПС разом з декларацією з податку на прибуток. І ось тут у 2020 році слід бути уважними та обережними!
Відповідно до п. 5 Порядку №419 річна фінзвітність за 2019 рік до органів статистики подається до 28 лютого 2020 р.
Проміжна (за I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами органам ДПС у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств (п. 5 Порядку №419).
Нагадаємо, що згідно з п. 49.18 ПКУ податкові декларації з податку на прибуток подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.6 ПКУ);
- календарному року для «квартальних» платників податку на прибуток — протягом 60 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 ПКУ).
У 2020 році цей строк настає 29 лютого 2020 р. Пунктом 10 Порядку №419 визначено, що у разі коли дата подання звітності припадає на неробочий день, термін подання звітності переноситься на перший після вихідного робочий день. 29 лютого 2020 р. припадає на суботу, отже строк подання фінансової звітності за 2019 рік переноситься на понеділок, 2 березня 2020 р.
Висновок: граничні строки фінзвітування податківцям та статистиці в 2020 році різні, але краще не затягувати і відзвітувати до 28 лютого (включно).
Також нагадаємо тим, хто звітує в електронному форматі, що при створенні звітності, яка подається до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, слід використовувати формати з першою літерою «S». Звітність, яка подається тільки до Державної податкової служби України, формується за форматами з першою літерою «J». Докладніше про це тут.
Оприлюднення фінансової звітності
Закон про бухоблік у чинній редакції вимагає від деяких юросіб оприлюднювати фінзвітність.
По-перше, відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік, до 30 квітня 2020 р. повинні оприлюднити річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) такі особи:
- підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами ЦП);
- публічні акціонерні товариства;
- суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку;
- суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.
Ця норма набрала чинності з 01.01.2018 р., тому вже у 2019 році фінзвітність цих СГ за 2018 рік мала оприлюднюватися вперше, а фінзвітність за 2019 рік вже оприлюднюватиметься вдруге – до 30 квітня 2020 р.
По-друге, відповідно до цієї ж ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) до 1 червня 2020 року такі СГ:
- великі підприємства, які не є емітентами ЦП;
- середні підприємства;
- інші фінустанови, що належать до мікропідприємств та малих підприємств.
Позаяк ця норма набрала чинності з 01.01.2019 р., вперше вони будуть оприлюднювати свою фінзвітність за 2019 рік до 1 червня 2020 року.
Водночас Мінфін у листі від 07.12.2018 р. №35210-06-5/32299 зазначає, що великим підприємствам, які не є емітентами ЦП, та середнім підприємствам, які вперше застосовують МСФЗ з датою переходу 01.01.2018 р. та перераховують проміжну фінансову звітність, річну фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за 2018 рік (включаючи вступний баланс на 01.01.2018 р. за МСФЗ згідно з вимогами МСФЗ 1), рекомендовано оприлюднювати річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським висновком на веб-сторінці, починаючи з фінзвітності за 2018 рік.
Довідник про те, хто має проходити щорічний аудит і з якої дати цей обов'язок працює, дивіться тут.
***
Читайте також: