Лист Держпраці від 26.11.2019 р. №8971/4/4.1-дп-19
Щодо виплати зарплати без дрібних копійок
Департамент з питань праці Держпраці розглянув листи <...> та повідомляє.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. N 96 (далі - Положення), Держпраці реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Підпунктом 43 пункту 3 Положення передбачено, що до завдань Держпраці належить проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи з питань, що належать до її компетенції.
Згідно зі статтею 23 Закону України "Про оплату праці" (далі - Закон) заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов'язань і розписок або у будь-якій іншій формі забороняється.
Відповідно до статті 24 Закону за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
Пунктами 1 та 2 постанови Національного банку України від 20.06.2019 р. N 82 "Про вилучення з готівкового обігу монет дрібних номіналів" передбачено, що з 1 жовтня 2019 року вилучаються з готівкового обігу монети номіналами 1, 2 та 5 копійок і ці монети перестають бути засобом платежу під час здійснення розрахунків готівкою. Контроль за виконанням цієї постанови покладений на заступника Голови Національного банку України Сергія Холода.
Таким чином, надання роз'яснень з питань проведення розрахунків готівкою до повноважень Держпраці не належить.
Додатково повідомляє, що частиною першою статті 115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до абзацу третього частини другої статті 265 КЗпП України за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Частиною другою статті 127 КЗпП України визначено, що відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Разом із тим повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають лише інформаційний характер та не встановлюють правових норм.
Директор І. Дегнера