• Посилання скопійовано

Бізнес закликає ВРУ при перезавантаженні БЕБ врахувати норми щодо неможливості тиску правоохоронців на бізнес

За позицією бізнесу, важливо внести зміни до КПК, які сприятимуть відновленню довіри бізнесу до правоохоронних органів. Малотого, цей крок буде ефективним разом із перезавантаженням Бюро економічної безпеки

Бізнес закликає ВРУ при перезавантаженні БЕБ врахувати норми щодо неможливості тиску правоохоронців на бізнес

У Верховній Раді України на опрацюванні перебуває проєкт Закону України №10440 від 29.01.2024 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України».

Серед прогнозів прийняття та реалізації цього проєкту анонсовано  вдосконалення правових засад діяльності БЕБ, забезпечення гарантій дотримання прав юридичних осіб під час виконання ухвал слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів та про обшук іншого володіння суб’єкта підприємницької діяльності тощо.

Фахівці бізнес-асоціацій, які не є байдужими та перебувають в очікуванні реальних зрушень із внесення змін до чинного законодавства, які гарантуватимуть  захист бізнесу від тиску правоохоронців та неправомірного втручання до господарської діяльності, – детально проаналізували цей законопроєкт та підготували низку пропозицій, які потрібно врахувати під час його доопрацювання.

З огляду на непросту ситуацію, коли довіра бізнесу до правоохоронних органів потребує відновлення, – вкрай важливо внести зміни до КПК України, які сприятимуть відновленню довіри бізнесу до правоохоронних органів. Мало того, цей крок буде ефективним разом із перезавантаженням Бюро економічної безпеки (законопроєкт №10439 із правками бізнесу готується до другого читання).

Вкрай необхідні зміни, напрацьовані фахівцями провідних бізнес-асоціацій, які важливо впровадити та реалізувати найближчим часом:

  • Передбачити, що у кримінальних правопорушеннях, підслідних Національній поліції та БЕБ, не може бути надано доручення оперуповноваженим СБУ.
  • Будь-які дії чи бездіяльність, а також рішення слідчого, дізнавача, прокурора, прийняті за будь-якої процесуальної дії, можуть бути оскаржені слідчому судді.
  • Передбачити, що у прокурора після отримання судового рішення, відповідно до якого необхідно повернути тимчасово вилучене майно, з’являється обов’язок протягом 24 години надати вказівку слідчому щодо негайного повернення такого майна та 72 години на повернення такого майна органом, що його вилучив.
  • Впровадити строк дії ухвали слідчого судді про арешт майна. Після закінчення 60 днів, якщо арешт накладено на майно третьої особи (фізичної або юридичної особи), при цьому якщо така особа, засновник чи працівник такої юридичної особи не набув статусу підозрюваного, суд повинен скасувати арешт за заявою такої особи, якщо прокурор не доведе необхідність подальшого арешту такого майна.
  • Впровадити поняття критично важливого майна (засоби праці, що є складовою господарської діяльності) та встановити виключні підстави його вилучення.
  • Передбачити, що неповідомлення власника майна про розгляд клопотання про арешт майна є перешкодою у розгляді такого клопотання.
  • Надати право також і слідчому скасовувати арешти – шляхом закриття кримінального провадження, за погодженням із прокурором.
  • Встановити, що максимальний розмір застави не може перевищувати мінімального обсягу інкримінованих збитків, підтверджених висновком експерта,  також  прибрати виключні випадки для призначення застави, що перевищує встановлені кодексом розміри.
  • Покласти на слідчих суддів обов’язок перевірки дотримання органом досудового розслідування вимог підслідності під час розгляду поданих клопотань.
  • Передбачити, що порушення підслідності кримінального провадження, незаконна зміна підслідності кримінального провадження – можуть бути оскаржені до прокурора вищого рівня, а відмова у задоволенні такої скарги може бути оскаржена до суду.
  • Передбачити, що особа, в якої проведено обшук, – має отримати право ознайомитись із матеріалами, якими прокурор, слідчий обґрунтовував доводи клопотання. Передбачається надати право на скасування ухвали про обшук. Отримані докази щодо скасованої ухвали не вважатимуться доказами.
  • Заборонити вилучення речей та документів, які не зазначені в ухвалі слідчого судді.
  • Встановити конкретні строки досудового розслідування та процедуру їх продовження у фактових кримінальних провадженнях, за винятком злочинів, віднесених до підслідності НАБУ та ДБР (для них залишається поточна редакція КПК). Також пропонується врегулювати питання щодо строків у кримінальних провадженнях, які припали на військовий стан (30 місяців на розслідування + всі строки, що у них залишились до військового стану, вони можуть використати шляхом додавання 30 місяців) з правом продовжувати такі строки у слідчих суддів.
  • Впровадити заборону стороні обвинувачення проводити експертизи у підвідомчих такій стороні органах, з метою недопущення монополії на проведення експертиз та зловживання нею. Така монополія призводить до того, що правоохоронний орган (наприклад СБУ, Національна поліція) порушує кримінальні провадження і в своїх же НДЕКЦ МВС чи ІСТЕ СБУ призначає та проводить експертизи на підтвердження своєї позиції як сторони обвинувачення. Вказана монополія призводить до необ’єктивності під час здійснення кримінального провадження.
  • Передбачити, що слідчий суддя, суд – можуть винести окрему ухвалу, якою визнати порушення строків повернення вилученого майна, та спрямувати її до дисциплінарного органу або для вирішення питання про реєстрацію кримінального провадження до відповідних органів.

Представники бізнесу наголосили, що без внесення змін, що зроблять БЕБ єдиним органом із розслідуванням економічних злочинів та інших фундаментальних змін у КПК України, зазначених у зверненні, – неможливо вирішити проблему тиску на бізнес.

Бізнес закликає народних депутатів провести обговорення напрацьованих бізнесом пропозицій та доопрацювати проєкт №10440 до першого читання, включивши у нього запропоновані представниками бізнесу норми.

 

Джерело: Українська Рада Бізнесу

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Скільки часу може тривати планова перевірка ДПС?
    Тривалість планових перевірок ДПС не повинна перевищувати 30 р.дн. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 р.дн., інших платників податків – 20 р.дн.
    20.11.2024166
  • Що робити у разі арешту рахунку: поради Мінʼюсту
    У разі арешту рахунку передусім потрібно звернутися до банку, щоб дізнатися, у звʼязку з чим накладено арешт. Банк надасть реквізити виконавчого провадження. За цими даними слід вже звʼязатися з виконавчою службою
    20.11.20241 522
  • УВАГА! ДРС затвердила план комплексних перевірок на 2025 рік
    Незважаючи на те, що "воєнний" мораторій на планові перевірки контролюючих органів поки що діє, деяким з них вже дозволено проводити нагляд. Тому ДРС затвердила та оприлюднила наказ щодо комплексних перевірок на 2025 рік. Він налічує 32037 записів
    18.11.20246 9606
  • Мінімізація податкових ризиків: які заходи впроваджуються ДПС?
    ДПС запроваджує нову систему, яка допомагає мінімізувати податкові ризики, поєднуючи проактивні заходи, спрямовані на запобігання можливим податковим порушенням, та реактивні заходи, спрямовані на виправлення ситуації та запобігання її повторенню
    14.11.2024165
  • Ключові заходи ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року
    Ключовими заходами ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року є зміцнення доброчесності та боротьба з корупцією, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, автоматизація роботи з боргами, міжнародна співпраця, цифровізація
    14.11.202460