«Вісник. Офіційно про податки»
Платники єдиного податку ІІІ групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2, 44.3 ПКУ (пп. 296.1.3 ПКУ).
Юридичні особи – суб’єкти господарювання, які відповідають критеріям, визначеним пп. 3 п. 291.4 ПКУ, та застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, з метою складання фінансової звітності визнають доходи і витрати за ПБО 25.
Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог ПБО 21.
Курсова різниця – це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах, а монетарні статті – це статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів (п. 4 ПБО 21).
Монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу (п. 7 ПБО 21).
Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться:
- на дату балансу, тобто на кінець кожного кварталу (баланс складається станом: на 31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня);
- на дату здійснення господарської операції (при цьому або в межах операції, або за всією статтею – як обрано в наказі про облікову політику. Дата операції для валюти – це її списання з рахунку, для заборгованості – її погашення).
Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу.
При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції.
Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня (п. 8 ПБО 21).
Отже, юридична особа – платник єдиного податку визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами ПБО.
У податковій декларації юридичної особи – платника єдиного податку зазначається лише обсяг доходу, відображення витрат не передбачено.
Таким чином, позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку. Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком.
Вікторія Попова,
заступник начальника відділу методологічного супроводження адміністрування ресурсних,
рентних платежів та місцевих податків Управління методологічного супроводження адміністрування податків
***
Читайте також: Валютні операції у «єдинників»