Договір про спільну діяльність
В даному випадку виробництва сільгосппродукції є класичним договором про спільну діяльність, який укладається згідно з нормами ст. 1130 – 1143 ЦКУ.
За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юрособи для досягнення певної мети, що не суперечить закону (ч. 1 ст. 1130 ЦКУ).
У ситуації, яку ми розглядаємо, ФГ діє спільно із землекористувачем для вирощування сільгосппродукції. Причому землекористувач вносить до спільної діяльності право користування землею, а ФГ – послуги з обробки цієї землі.
Чи може платник ЄП групи 4 виконувати договори про спільну діяльність?
Обмежень щодо застосування спрощеної системи оподаткування учасником договору про спільну діяльність нормами ПКУ не передбачено. Тобто платник ЄП має право укладати договір про спільну діяльність та здійснювати діяльність за таким договором за умови виконання вимог та обмежень, установлених п. 291.4, 291.5 та 291.5-1 ПКУ.
Такий самий висновок наводить і податкова, наприклад, в IПК ГУ ДФС у Хмельницькій області від 23.07.2019 р. №3398/IПК/22-01-1203-17, а також у ЗIР, підкатегорія 108.01.01: «Чи має право ЮО – платник ЄП здійснювати діяльність за договором про спільну діяльність?».
Чи відображається ця ділянка у декларації платника ЄП групи 4?
Ні, не відображається.
Тому що зазначена ділянка не надана платникові ЄП у власність чи особисте користування. А об'єктом оподаткування ЄП групи 4 є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільгосптоваровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Так само консультує податкова, наприклад, в IПК ГУ ДФС у Вінницькій області від 12.12.2017 р. №2943/IПК/08/02-32-12-03, в IПК ДФСУ від 09.11.2017 р. №2564/6/99-99-12-02-03-15/IПК.
Консультує ДПС
Враховуючи, що земельна ділянка є вкладом у спільну діяльність та складає об'єкт спільної сумісної власності, а не надана підприємству для одноосібного користування, то зазначена земельна ділянка не може бути включеною до об'єкта оподаткування для платника [ЄП 4-ї групи]...
...враховуючи, що платниками земельного податку є власники земельної ділянки (п. 269.1 ПКУ), то обов'язок із сплати земельного податку покладається на власника земельної ділянки.
IПК ДФСУ від 09.11.2017 р. №2564/6/99-99-12-02-03-15/IПК
Тобто за сплату податку, орендної чи іншої плати за користування землею відповідає інший землекористувач, а не ФГ – платник ЄП групи 4.
Причому сільгосппродукція, вирощена на таких землях, не належить до власно вирощеної з метою визначення частки сільгосптоваровиробництва у такого ФГ за пп. 14.1.262, пп. 4 п. 291.4 ПКУ. А отже, дохід від реалізації такої продукції, в частці, яка належить ФГ, платник ЄП не включає до доходу від продажу власної сільгосппродукції, а включає тільки до загальної суми доходу. Таким чином, такий дохід зменшить розмір сільгоспчастки.
Те саме випливає зі змісту наведених вище IПК.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!