Чи звільняє карантин від обов’язку сплати аліментів?
Нагадаємо, що Постановою КМУ №211 введено ряд заборон та обмежень. Це скоротило/зупинило господарську діяльність багатьох суб’єктів господарювання та змусило їх економити на зарплаті своїх працівників.
Деяким працівникам «запропонували» піти у безоплатну відпустку. Декому оформили простій з оплатою в 2/3 окладу. Дехто перейшов на неповний робочий час, що теж призвело до зменшення доходів працівників. Деякі роботодавці вчиняють радикально і вже заявили про скорочення штату (або, навіть, звільнили працівників «за власним бажанням»).
Та серед усіх цих змін жодним словом не згадуються зміни щодо порядку оплати аліментів.
А отже, з введенням карантину порядок сплати та розмір на законодавчому рівні не змінився. І це стосується всіх: і платників аліментів, і роботодавців, які отримали виконавчий лист про стягнення аліментів з доходів своїх працівників.
При цьому можливість сплачувати аліменти у попередніх розмірах з введенням карантину багато батьків просто втратили. І спрогнозувати, як вся ця ситуація буде розвиватись надалі, складно. Тому батькам дитини наразі варто зважити всі «за» та «проти» й зупинитись на певних варіантах вирішення проблеми, які ми можемо запропонувати у цій статті.
Як можна змінювати/встановлювати розмір аліментів?
Законом від 17.05.2017 р. №2037-VIII ч. 2 ст. 182 СКУ викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
Підстава для сплати аліментів без звернення до суду є:
- добровільна сплата (згідно з ч. 1, 2 ст. 181, ч. 1, 2 ст. 187 СКУ). Спосіб сплати: або сума, яку платник перераховує самостійно, або сума, яку стягує роботодавець за заявою працівника. Розмір аліментів не може бути меншим за мінімальний, встановлений законом. Станом на 01.01.2020 р., мінімальний розмір аліментів для дитини віком до 6 років становить 889,50 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років – 1109 грн;
- нотаріальний договір про сплату аліментів. Договір між батьками про сплату аліментів на дитину укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується (ст. 189 СКУ). Тут варто зауважити, що розмір аліментів у такому договорі батьки як сторони такого договору встановлюють за взаємною згодою, при цьому їх розмір також не може бути меншим за встановлений законом.
Отже, за наведеними вище підставами для сплати аліментів сторони мають домовлятись та самостійно вирішувати щодо встановлення або зменшення розміру аліментів на період карантину чи інший період. Якщо домовитись не вдається – доведеться йти до суду.
Що робити, якщо значно зменшилась заробітна плата та/або інші доходи?
Звісно, що розмір аліментів враховує рівень заробітку того з батьків, який сплачує аліменти.
Якщо рівень заробітку змінився настільки, що не дає можливості сплачувати на погодженому рівні, то при добровільній сплаті, звісно, розмір аліментів зменшується за рішенням їх платника.
При цьому слід враховувати, що, з однієї сторони, розмір аліментів сторони погодили за усною домовленістю, з другої – платити менше за встановлений законом мінімум не можна. Інакше решту суми аліментів (різницю між фактично сплаченими та мінімальним розміром за законом) отримувач може стягнути через суд.
Щодо сплати аліментів за нотаріально посвідченим договором, то сплачувати аліменти в іншому розмірі, ніж у ньому прописано, можна лише за двох умов:
- за новою домовленістю з нотаріальним посвідченням (зокрема, зміни розміру аліментів на період карантину або на інший погоджений період);
- за судовим рішенням, якщо сторони не зможуть самостійно дійти згоди про зміну (зменшення) розміру аліментів.
А якщо розмір аліментів визначив суд, проте платник у зв’язку зі суттєвим зменшенням доходу вже не може платити аліменти в такому розмірі? У такому випадку саме він має звернутися до суду з проханням зменшити встановлений йому розмір аліментів.
Що робити роботодавцю платника аліментів під час карантину?
Поки платник та отримувач аліментів домовляються між собою або судяться, що робити роботодавцю, який до цього вже отримав виконавчий лист з визначеним в ньому розміром аліментів? При цьому зарплата працівника іноді може бути значно меншою, ніж такий розмір аліментів, або ж взагалі не нараховуватись? Така ситуація цілком можлива, зокрема, якщо працівника відправили у відпустку без збереження зарплати на весь час карантину.
Щодо тих працівників, у яких доходи зменшились, проте є, слід робити відрахування з фактично нарахованого заробітку. І якщо сума аліментів при цьому менша за законодавчо встановлений мінімум, це не призведе до порушень з боку роботодавця. Адже різниця між нарахованою сумою аліментів та фактично виплаченою буде вважатись заборгованістю та погашатись у наступних періодах.
Така ситуація стосується й тих виконавчих листів, які мають тверду грошову суму аліментів, та тих, які мають суму аліментів, встановлену у процентному відношенні (наприклад, 25% від доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).
Якщо ж нарахованих працівнику доходів взагалі немає, слід пам’ятати, що відсутність доходів не звільняє батьків від обов’язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч. 1 ст. 180 СКУ).
І оскільки на законодавчому рівні жодних змін щодо цього обов’язку, то несплата аліментів за цей період призведе до виникнення заборгованості. Адже у разі, якщо через введення карантину роботодавець не нараховує та не виплачує заробітну плату, інші види доходів працівнику, відсутня й база для нарахування та виплати аліментів. А обов’язок платити аліменти залишається. Принаймні, до моменту прийняття судом іншого рішення.
Якщо платник аліментів на цей період не бажає накопичувати борги, аліменти він може сплачувати добровільно з власних заощаджень. При цьому платник має обов’язково правильно заповнювати платіжні реквізити та призначення платежу. У призначенні платежу обов’язково слід вказувати, що це аліменти за березень чи квітень 2020 року. Посилатись на виконавчий лист чи рішення суду не обов’язково.
Копію платіжних доручень потрібно зберігати та надати їх як роботодавцю, так і державному виконавцю. Останній зарахує сплачені суми і це не призведе до заборгованості.
Якщо аліменти платник вирішив виплати готівкою – обов’язково взяти розписку з паспортними даними отримувача та сумою отриманих аліментів (прописом), підпис, дата. Такі самостійні виплачені аліменти запобігають накопиченню заборгованості та спорів в судах, у т.ч. й щодо розміру пені.
Втім, якщо платник аліментів має лише доходи помісячно (а таких в Україні достатньо!), та заощадження відсутні – звісно виплачувати аліменти така особа не зможе. І заборгованість неодмінно виникне. Погашати таку заборгованість доведеться з майбутніх заробітків поряд із щомісячними сумами аліментів. При цьому загальний розмір відрахувань зі зарплати платник аліментів (з врахуванням заборгованості за несплаченими аліментами за період карантину) не може перевищувати 70% місячного доходу (зарплати та інших видів виплат).
Не треба забувати і про те, що роботодавці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Мін’юстом (ч. 1 ст. 69 Закону №1404). У разі, якщо працівник відправлений у відпустку без збереження зарплати, на нашу думку, такий звіт теж потрібно подати, проте вказати на відсутність доходу та відрахувань на аліменти.
Чи є відповідальність за несплату аліментів?
Так, є. Відповідно до ч. 1 ст. 196 СКУ у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.
Отже, для стягнення неустойки (пені) у разі виникнення заборгованості необхідна наявність таких умов:
- наявність судового рішення – сума та розмір неустойки (пені) встановлюється судом, але вона не може перевищувати 100% розміру заборгованості;
- вина особа, що виключається при наявності таких обставин як введення карантину та заборона діяльності багатьох підприємств. Проте до такого суду потрібно підготуватись та отримати від роботодавця всі документи, що стосуються роботи підприємства під час карантину, у т.ч. про відпустку без збереження зарплати та/або зменшення заробітної плати, тощо;
- домовленість між батьками (тут йдеться лише про письмові домовленості – тобто йдеться нотаріально посвідчений договір) або судове рішення про стягнення аліментів.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (ч. 2 ст. 196 СКУ).
Втім, як будуть ставитись суди до ситуації з невиплатою аліментів під час дії карантину, покаже час. Але, на нашу думку, суди врахують й той факт, що карантин визнаний форс-мажорними обставинами, тобто обставинами, які не залежать від волі платника аліментів.
Довідково! Кабмін затвердив перелік адміністративних послуг, які можна отримати у ЦНАП за невідкладних обставин під час карантину. Зокрема, до переліку послуг входить й оформлення тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце їх проживання невідоме (постанова КМУ від 20.03.2020 р. №242).
