Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Асоціація "Український клуб аграрного бізнесу" звернулася до Міністерства економіки України з проханням ініціювати зміни до законодавства та розширити можливості для бронювання своїх працівників підприємствами, що забезпечують функціонування національної економіки та системи життєдіяльності населення в особливий період без вимоги щодо виконання мобілізаційних завдань (замовлень).
Як йдеться у зверненні, наразі деякі підприємства не мають можливості бронювати персонал у зв’язку з відсутністю укладених мобілізаційних завдань. Підприємства галузі здійснювали попередні спроби контактувати з посадовими особами ряду обласних військових адміністрацій, що відповідають за мобілізаційну роботу, та отримати відповідну інформацію щодо встановлення мобілізаційних завдань, однак не всім вдалося отримати запитувану інформацію, або ж для ресурсних компаній (насіннєвого, агрохімічного секторів і виробників та постачальників сільськогосподарської техніки) загалом немає таких завдань, що унеможливлює планування подальшої діяльності підприємств.
Водночас, задля забезпечення продовольчої безпеки країни аграріям потрібно мати гарантії від держави щодо можливості їхнього функціонування, а для цього потрібно мати як всі необхідні матеріальні ресурси, так і кваліфікованих кадрів.
Тож при оновлені механізму в процедурі бронювання потрібно звернути увагу на такі ключові моменти:
1. Дозволити бронювати працівників, що не проходили військову службу;
2. Передбачити, що підлягають бронюванню усі, незалежно від віку, військового звання та ВОС керівники та заступники керівників, до числа яких включаються уповноважені представники суб'єкта. Адже дані категорії працівників є ключовими особами від яких залежить подальше функціонування підприємств;
3. Необхідно чітко зафіксувати, що надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації терміном саме на 6 місяців задля уникнення додаткових зловживань та трактувань;
4. В оновленому механізмі має бути зазначено, що витяг з наказу про бронювання не потребує додаткових підтверджень та печаток і є єдиним та достатнім підтвердженням відстрочки від призову на 6 місяців;
5. Врегулювати питання дефіцитних спеціальностей та посад, які не є визначальними для забезпечення сталого функціонування підприємства, установи, організації та дозволити підприємству самому чи через профільне міністерство приймати рішення щодо віднесення до таких категорій;
6. Дозволити бронювати 70% від персоналу;
7. Підтримати ідею “єБронювання”, створення Реєстру заброньованих та діджиталізацію процедури бронювання;
8. Передбачити чіткі терміни розгляду Пропозицій по бронюванню: від їх подачі до отримання витягів з наказів.
Та найважливіше надати можливість підприємствами бронювати своїх працівників без обов'язкової наявності укладених договорів про виконання мобілізаційних завдань (замовлень).
УКАБ закликає Першого віце-прем’єр міністра України та Міністра економіки України Юлію Свириденко посприяти внесенню змін до ст. 25 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", що розширить можливості підприємств для бронювання працівників, і підтримувати якнайшвидший запуск “єБронювання”, що дозволить безперебійно працювати більшості підприємств, які забезпечують економічну та продовольчу безпеку держави, а також залишать достатнє вікно можливостей для проведення мобілізації.
***
Читайте також:
