• Посилання скопійовано

ІПК ГУ ДПС у м. Києві від 30.04.2021 р. № 1805/ІПК/26-15-07-07-01-14

Щодо застосування реєстратора розрахункових операцій при отриманні платежів від споживачів за вищезазначені послуги, замовлення яких відбувається з використанням мережі Інтернет, за допомогою платіжних систем LiqPay, Portmone, Easy Pay

ГУ ДПС У М.КИЄВІ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.04.2021 р. №1805/ІПК/26-15-07-07-01-14

 

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування реєстратора розрахункових операцій при отриманні платежів від споживачів за вищезазначені послуги, замовлення яких відбувається з використанням мережі Інтернет, за допомогою платіжних систем LiqPay, Portmone, Easy Pay та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до запиту підприємство знаходиться на загальній системі оподаткування, є платником ПДВ та обслуговується в ДПІ Подільського району ГУ ДПС у м. Києві.

Основним видом діяльності Товариства є надання споживачам інформаційно-консультаційних послуг у формі консультацій, семінарів, трекінгів, практикумів, тощо, втому числі з використанням ресурсів та технологій глобальної мережі Інтернет (онлайн).

Підприємство звернулось з проханням надати відповідь на наступні питання:

- Чи необхідно Товариству застосовувати реєстратори розрахункових операцій при отриманні платежів від споживачів за вищезазначені послуги, замовлення яких відбувається з використанням мережі Інтернет, за допомогою платіжних систем LiqPay, Portmone, Easy Pay?

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 21 Податкового кодексу України від 02.12.2010         №2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі – ПКУ), посадові особи контролюючих органів зобов’язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Правовідносини у сфері застосування РРО регулюються ПКУ та Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Чинна редакція Закону № 265 визначає правові засади застосування РРО та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).

Згідно зі статтею 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Статтею 9 Закону № 265 визначено випадки та умови, при яких суб’єкти господарювання можуть не застосовувати РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки, зокрема:

якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо) (пункт 12 статті 9 Закону № 265);

при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (пункт 14 статті 9 Закону № 265).

Згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 13.01.2021 № 57-0010/2314) законодавство України не містить термінів/понять «сервіс переказу коштів» та «банківські системи дистанційного обслуговування».

Водночас, як зазначено в роз’ясненні Національного банку України законодавство містить термін «система дистанційного обслуговування», що охоплює системи типу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний за стосунок» та інші системи дистанційного обслуговування, які на підставі дистанційних розпоряджень клієнта можуть виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що   зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта (глава 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 із змінами та доповненнями).

Відповідно роз’яснення Національного банку України (лист від 13.01.2021 № 57-0010/2314), до систем дистанційного обслуговування відносяться, зокрема, Приват24, Ощад24/7 тощо.

До «сервісів переказу коштів», на думку Національного банку України, можна віднести сервіси банків (LiqPay тощо) та/або небанківських фінансових установ (Portmone, iPay, WayforPay, Easy Pay тощо), які мають ліцензію  Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, що надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційного.

Звертаємо увагу, що у відповідності до пункту 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Враховуючи викладене, при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, РРО може не застосовуватись.

З метою дотримання Вами вимог законодавства та недопущення його порушень у майбутньому, пропонуємо звернутися до Національного банку України з питанням про віднесення Вашого способу отримання оплати за товари (послуги), як такого, що можна віднести до здійсненого з використанням банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Також, при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) РРО може не застосовуватись.

У разі наявності сумнівів щодо відповідності способу оплати визначеному у пункті 14 статті 9 Закону № 265, які можуть бути використанні споживачами, ДПС рекомендує, проводити розрахункові операції через РРО зі створенням та видачею відповідного розрахункового документу (чек з РРО), в якому має бути зазначена форма оплати.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.

Рубрика: Держрегулювання/Закони та підзаконні акти

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Закони та підзаконні акти»