Коментар до ІПК ДФСУ від 15.08.2019 р. №3814/6/99-99-12-02-02-15/ІПК ДФС
Кому не потрібна ліцензія на зберігання пального
Розпочнемо із винятків – хто взагалі не має хвилюватися із визначати чи в нього є зберігання пального чи ні.
Відповідно до ст. 15 Закону №481 ліцензія не потрібна на місця зберігання пального, що використовуються:
- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок бюджетних коштів;
- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
- суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі;
- суб’єкти господарювання, які зберігають пальне в місцях його виробництва, а також у місцях оптової або роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Ще одне виключення – це пальне у баках. Нещодавно податківці проконсультували, що зберігання пального в паливних баках транспортних засобів/технічному обладнанні/пристроях не потребує отримання ліцензії. Ми про це писали тут.
Інших винятків щодо отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону №481 не містять. Про це податківці не перестають нагадувати (зокрема, і в коментованій ІПК).
Тому, якщо суб’єкт господарювання, який зберігає пальне, не потрапив до вищезгаданого переліку, а пальне зберігає, йому слід визначати, чи є в нього місце зберігання пального.
А для цього слід проаналізувати саме визначення.
Місце зберігання пального – що воно таке?
Згідно з ст. 1 Закону №481 місце зберігання пального – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Але тут є нюанс. Що саме слід розуміти під «ємностями», Закон №481 не пояснює. Та й конкретних вимог щодо місткості та розміщення обладнання та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального, не встановлює (про це зазначали і податківці в консультації від 30.05.2019 р. №2471/6/99-99-12-01-01-15/ІПК).
Втім, у визначенні «місце зберігання пального» є умова, що має бути або право власності, або право користування на таку ємність.
Тому, на нашу думку, під ємностями законотворці мали на увазі стаціонарні (тобто, нерухомі) ємності, які відображаються в обліку підприємства – якісь наземні та підземні резервуари.
Та і перелік документів, необхідних для отримання ліцензії на зберігання, натякає на те, що нестаціонарна ємність з пальним навряд чи потребує отримання окремої ліцензії на зберігання. Адже тут мова йде про документи, що підтверджують (ст. 15 Закону №481):
- заявка, в якій зазначається адреса місця зберігання;
- право власності або право користування земельною ділянкою, де містяться ємності, у яких зберігається пальне;
- акт вводу в експлуатацію нерухомості, необхідної для зберігання пального, де знову таки розміщують ємності;
- дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Таким чином, з одного боку, каністра або інша рухома ємність з пальним начебто підпадає під визначення місце зберігання пального. З іншого боку, виходячи із аналізу Закону №481, в т.ч. переліку необхідних документів на отримання ліцензії, ліцензія на зберігання потрібна лише на стаціонарні ємності – наземні (й тоді серед документів слід надавати акт вводу в експлуатацію нерухомості) та підземні (у такому разі підходить право власності або право користування земельною ділянкою).
Хто ж прав? Дізнаємось у податківців.
Паливо у пересувних (не стаціонарних) ємностях (цистернах)
У коментованій ІПК платник податку питав: чи потрібно отримувати ліцензії на зберігання палива у пересувних ємностях (цистернах) – паливозаправник та цистерна-причеп, загальним обсягом до 30 куб. м?
Податківці відповіли, що у розумінні Закону №481, суб'єкту господарювання необхідно отримувати ліцензію для здійснення зберігання пального у стаціонарних цистернах/ємностях.
З огляду на це бачимо, що податківці погоджується із нами, що ліцензію на зберігання пального слід отримувати, якщо пальне зберігається у стаціонарних ємностях, які мають чітку прив’язку до місця (території).
Втім, наразі йдеться про індивідуальну консультацію, а вона надавалась конкретному платнику податків і захистить від штрафів лише його. Тому, аби уникнути непорозумінь із контролюючим органом радимо отримати власну ІПК.
Штрафи
А штрафи, між тим, чималенькі. Тому отримати власну ІПК дуже не завадить.
Фінансові санкції за зберігання пального без спеціальної ліцензії – це 500 тис. грн. згідно з ч. 2 ст. 17 Закону №481, відстрочені до 31.12.2019 р. Але до їх застосування залишилось не так багато часу.
І ще, про «заморожування» фінансових санкцій податківці постійно нагадають, зокрема, і в коментованій ІПК. Але водночас чомусь забувають про адміністративну відповідальність, тому, немає чіткого роз’яснення, а чи вона тут буде.
Справа в тому, що нормою ст. 164 КпАП передбачено адмінштраф за провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Штраф – при першому порушенні 17-34 тис. грн., а при повторному – 34-85 тис. грн. При цьому норма ст. 164 КпАП передбачає конфіскацію виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення (при першому порушенні – конфіскація можлива, а ось при другому – беззаперечна).
Як відомо, з 01.07.2019 р. слід отримувати ліцензії для діяльності зі зберігання пального. Але через «кострубате» визначення «зберігання пального» й виникають непорозуміння.
Зберігання пального – це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик (ст. 1 Закону №481).
Проте, відповідно до ст. 3 ГКУ господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Тому цілком можливо, що адмінштраф загрожуватиме лише тим СГ, які надають оплатні послуги третім особам по відповідальному зберіганню пального (код КВЕД 52.10). Втім, податківці із цього приводу поки що мовчать.