Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Податківці в індивідуальній консультації від 05.04.2018 р. №1443/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадали, що за п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їхньої договірної вартості. При цьому база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижчою за звичайні ціни (собівартість такої продукції не враховується!).
Під звичайною ціною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору (окрім специфічних видів операцій). Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Визначення ринкової ціни міститься у пп. 14.1.219 ПКУ. Нею є ціна, за якою товари передаються іншому власнику за умови:
- продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі;
- обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично;
- обидві сторони володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
Висновок податківців такий: звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка, своєю чергою, повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).
При цьому податківці передбачають можливість доведення ними невідповідності договірної ціни рівню ринкових цін.
