Податок на виведений капітал: перший аналіз законопроекту

Одразу наголосимо, що деякі ЗМІ в зв’язку з появою цього законопроекту вже заявили про появу в Україні нового податку. Дійсно, податок на виведений капітал є новацією вітчизняного законодавства. Але він не стане додатковим податком, а замінить собою податок на прибуток.

Тобто цей законопроект стосується, насамперед, юридичних осіб, які перебувають на загальній системі оподаткування. Головною ідеєю цього податку було зниження податкового навантаження, і не лише на самі підприємства, а й, опосередковано, на власників таких підприємств. Чи вийде це так на практиці? Дізнаємося з аналізу законопроекту.

Перший погляд

По-перше, сплачувати податок на виведений капітал будуть не усі юрособи на загальній системі оподаткування. Оскільки у розділі ХХ ПКУ з’явиться новий підрозділ 4-1 розд. ХХ ПКУ. Він містить норми щодо оподаткування податком на прибуток для тих платників, які не є платниками податку на виведений капітал. Так, банкам 3 роки (до 31 грудня 2021 року) дозволяється самостійно вирішувати, який з цих податків сплачувати. Застосовуватимуться чинні правила нарахування податку на прибуток й іншими юрособами на загальній системі оподаткування:

• для декларування цього податку за 2018 рік;
• для уточнення податку на прибуток за попередні звітні періоди (з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ);
• для сплати податку з доходу нерезидента у зв'язку з виплатою нерезиденту дивідендів за звітні (податкові) періоди до 31 грудня 2018 року.   

У перелік загальнодержавних податків буде додано новий вид податку. Проте податок на прибуток залишається у складі загальнодержавних — з наведених вище причин.

Відомості про тих, хто сплачуватиме податок на виведений капітал, буде внесено до спеціального Реєстру платників цього податку.

По-друге, у зв’язку з появою об’єктів оподаткування новим податком будуть внесені зміни у визначення таких термінів, як «безоплатно надані товари (роботи, послуги)», «фінансова допомога», «пов’язані особи», а також «дивіденди» і «звичайна ціна».

По-третє, зазнали змін і критерії визнання контрольованих операцій.

По-четверте, звітність з податку на виведений капітал та іншу інформацію щодо нього платники будуть зобов’язані подавати тільки в електронному вигляді.

Зміни, як бачимо, дуже суттєві, тож розглянути їх в одній статті неможливо. Тому більше розкажемо про них у наступних статтях на цю тему (в розрізі типових господарських операцій), які будуть опубліковані вже найближчим часом. А зараз наведемо загальні правила, які працюватимуть з 01.01.2019 р.

Початок оподаткування операцій податком на виведений капітал

Починаючи з 1 січня 2019 року, операції, що є об'єктом оподаткування податком на виведений капітал, які здійснюються його платниками, підлягають оподаткуванню вже за новими правилами. Це стосуватиметься і угод, які були оформлені до 1 січня 2019 року!

Доля переплат з податку на прибуток за 2018 рік

За п. 2 підрозд. 4-2 розд. ХХ ПКУ суми переплат з податку на прибуток, сформовані до 1 січня 2019 року, платники податків зможуть використати в рахунок зменшення грошових зобов'язань з податку на виведений капітал, або ці суми будуть повернені платникам.

А ось сплачені суми авансових внесків не підлягають поверненню, вони будуть зараховуватися у сплату податку на виведений капітал.

Платники податку на виведений капітал

Всіх платників цього податку визначено в новій редакції ст. 133.1 ПКУ.

Резиденти. Платниками податку – резидентами є суб'єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами (крім юросіб, визначених пунктами 133.4 і 133.5 ПКУ).

Отже, до винятків належатимуть неприбуткові організації та юрособи – платники єдиного податку.  Втім, і тут є обмеження, про які ми розповімо далі.

Нерезиденти. За пп. 133.2 ПКУ платниками податку – нерезидентами є юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та звернулися до ДФС щодо реєстрації платником податку на виведений капітал:

• за добровільним рішенням;
• у зв'язку з плануванням провадити оренду нерухомості чи її продаж на території України;
• постійні представництва нерезидентів, які провадять діяльність на території України.

Не є платниками податку  установа та організація, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України, їх представництв та іноземних юридичних осіб – виконавців проектів (програм) міжнародної технічної допомоги.

Нерезиденти, що діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та ЄБРР стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні, можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у контролюючому органі.

Зверніть увагу: за пп. 133.2.3 ПКУ резидент, який укладає з нерезидентом відповідний договір повинен пересвідчитися, чи зареєструвався нерезидент платником податку на виведений капітал до моменту укладення договору.

Якщо нерезидент не виконав таких вимог, платник податку – резидент зазначає про це в договорі з нерезидентом та під час виплати коштів за таким договором є податковим агентом такого нерезидента. А у разі здійснення розрахунку з таким нерезидентом у формі, відмінній від грошової, податкові зобов'язання сплачуються резидентом за власний рахунок, відповідно до пп. 137.1.13 ПКУ.

Доля неприбуткових організацій в світлі нового податку

Неприбуткові організації не будуть платниками податку на виведений капітал. Критерії отримання та збереження статусу неприбутківця залишаються без змін. Для отримання цього статусу так само потрібне буде включення юрособи до Реєстру неприбуткових організацій, що його веде ДФС.

За новою редакцією пп. 133.4.2 ПКУ кошти та/або майно неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Кошти та/або майно неприбуткових релігійних організацій використовуються також для провадження неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, провадження благодійної діяльності, милосердя.

Порушення цих правил призведе до втрати неприбуткового статусу. При цьому порушники не зможуть з наступного року після скоєння порушення знову набути статусу неприбутковості. Принаймні наразі така опція коментованим законопроектом не передбачена!

Порушник виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій. Він вважається платником податку на виведений капітал для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, з одночасним автоматичним включенням такої організації до Реєстру платників податку на виведений капітал (про який ми розповімо далі).

Коли «єдинники» є платниками, а коли – ні

По-перше, платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом, здійснює нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені підрозділом 4-1 розділу XX ПКУ. Це встановлено п. 297.1 ПКУ.

По-друге, за п. 133.5 ПКУ не є платниками податку юрособи-«єдинники». Але у випадках здійснення такими юридичними особами операцій з нерезидентом – неплатником податку на виведений капітал, які є об'єктом оподаткування податком на виведений капітал відповідно до п. 134.1 ПКУ, такі операції будуть оподатковуватися за загальними правилами.

По-третє, у відносинах з платниками податку на виведений капітал юридична особа, що застосовує спрощену систему оподаткування, вважається неплатником податку на виведений капітал.

Реєстр платників податку на виведений капітал

За п. 133.3 ПКУ Реєстр платників податку на виведений капітал буде вестися в порядку, встановленому Мінфіном. Звісно, що цього порядку наразі ще немає. Але він має з’явитися протягом трьох місяців із дня набрання чинності цим новим законом (але не пізніше 31 грудня 2018 року). КМУ прикінцевими положеннями коментованого законопроекту поставлене завдання за цим простежити.  

Дані Реєстру платників податку на виведений капітал повинні будуть щоденно оприлюднюватися на сайті ДФС. Але це буде в 2019 році. А що зараз? Чи треба платникам податку на прибуток після прийняття цього закону надавати в ДФС якісь заяви або інші документи?

З наявної на цей момент інформації, виходить, що подавати щось (але що саме і в якій формі, наразі невідомо) треба буде лише банкам. Адже лише вони мають право вибору, ставати платниками податку на виведений капітал чи ні. Банк, який вирішив продовжувати сплачувати податок на прибуток, повідомляє про своє рішення контролюючому органу до 1 грудня 2018 року.

 За пояснювальною запискою до коментованого законопроекту, на початковому етапі (до 31 грудня 2018 року) Реєстр буде сформовано ДФСУ шляхом включення до нього платників податку на прибуток підприємств, зареєстрованих у контролюючих органах станом на 1 грудня 2018 року (крім банків, які прийняли рішення і далі сплачувати податок на прибуток).

Об'єкт оподаткування

За п. 134.1 ПКУ об'єктом оподаткування податком на виведений капітал будуть операції з виведення капіталу та прирівняні до них.

Їх перелік з базами оподаткування наведено ось тут (завантажити).

Увага, коди операцій в розрахункових документах!

За п. 140.12 ПКУ під час здійснення з неплатником об’єктних операцій платник податку на виведений капітал повинен буде зазначати в розрахункових документах код операції. Тобто операції, які оподатковуватимуться цим податком, будуть поділені за умовними кодами. Порядок кодифікації таких операцій повинен встановити КМУ спільно з НБУ,  також до 31.12.2018 р.

Порядок зазначення платником податку кодів операцій у розрахункових документах визначається НБУ. Інформацію про проведені розрахунки за об’єктними операціями, із групуванням за кодами операцій,  ДФС буде отримувати від НБУ (!) на підставі порядку, який вони разом мають розробити.

 Вплине таке кодування і на декларацію з податку на виведений капітал, яка також буде заповнюватися з  принципом групування операцій за кодами.

База оподаткування

За п. 135.1 ПКУ базою оподаткування є грошове вираження об'єкта оподаткування, розрахованого за правилами розділу ІІІ ПКУ.

У разі здійснення операцій, які є об'єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні звичайної ціни.

Ставки податку

Вони будуть встановлені ст. 139 ПКУ. А саме:

• 15% – до операцій з виведення капіталу;
• 20% – до операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (крім зазначених нижче операцій, що оподатковуються за ставкою 5%);
• 5% – до коштів, сплачених на виконання боргових зобов'язань пов'язаним особам – нерезидентам (у випадках перевищення сукупної суми боргових зобов'язань перед всіма пов'язаними особами – нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, – більш ніж у 10 разів) або реєстрації нерезидента у державі, що є низькоподатковою юрисдикцією, застосовуватиметься ставка 20%).

Зверніть увагу:  за п. 140.2 ПКУ оподаткування операції, передбаченої одночасно двома та більше нормами розділу ІІІ ПКУ, здійснюється один раз за максимальними базою та ставкою оподаткування.

Обчислення податку

За п. 140.1 ПКУ платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Але обов'язок щодо нарахування та сплати податку виникає у платника податку лише у разі здійснення операції, що є об'єктом обкладення цим податком згідно з ПКУ.

І ще: суму нарахованого за звітний квартал податку можна зменшити. Перелік таких зменшень дивіться тут (завантажити).  

Звітний період – квартальна звітність повертається!

Згідно з п. 140.4 ПКУ, звітним періодом є календарний квартал.

Як і раніше, для новоутворених підприємств встановлені окремі правила. Коли госпсуб’єкт стає на облік у ДФС як платник податку на виведений капітал усередині кварталу, перший звітний період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного кварталу.

Форму звітності з податку на виведений капітал має встановити Мінфін. Сподіваємось, що він зробить це досить швидко, адже перший квартал 2019 року вже не за горами.  А нам ще треба буде вивчити цю форму і зрозуміти, як її складати. Особливо, якщо за «традицією», яка триває останні роки, Мінфін форму декларації затвердить, а порядок її складання – ні.   

 ДФС буде звертатися до суду для визнання угоди фіктивними

За п. 140.11 ПКУ, якщо за результатами перевірки контролюючим органом виявлено операції, які є об'єктом оподаткування відповідно до вимог цього розділу, але які не було оподатковано в результаті їх документального оформлення в інший спосіб, що не призводить до оподаткування, контролюючий орган має право звернутися до суду про визнання угод фіктивними або удаваними.

Такі операції підлягають оподаткуванню за результатами кварталу набрання чинності рішення суду. Тобто ДФС має право визначити податкові зобов'язання платникові податку щодо такої неоподаткованої операції виключно на підставі рішення суду!

Мало того, і застосування штрафу за ст. 123 ПКУ можливе в такій ситуації лише на підставі рішення суду. Проте штраф буде накладено, якщо платник податку самостійно не відобразив такі зобов'язання в звітності за квартал, протягом якого судове рішення набрало законної сили із самостійним застосуванням штрафу, шляхом збільшення податкових зобов'язань на відсоток, передбачений пунктом 123.1 ПКУ.  

Якщо ж на підставі рішення суду платник податку сам відобразить у декларації суму донарахованого податку, штрафу не буде. Також платник податку звільняється від обов'язку нараховувати та сплачувати пеню за період з моменту вчинення операції до моменту сплати самостійно визначених податкових зобов'язань.

Доля  переплат з податку на виведений капітал

Якщо платникові податку повністю або частково повернуті кошти або товари, раніше надані платником за наслідками операції, за якою платник податку визначив суму податкових зобов'язань та сплатив відповідну суму до бюджету, або рішення суду про визнання угоди фіктивною чи удаваною скасоване, то сплачена сума податку у відповідній сумі вважається надмірно сплаченою сумою грошових зобов'язань. Ці кошти підлягають поверненню або за вибором платника податку можуть враховуватися для зменшення податкового зобов'язання з податку на виведений капітал за поточний чи майбутні звітні періоди (п. 140.14 ПКУ).