Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Офіс великих платників податків ДПС щодо новацій в оподаткуванні дивідендів повідомляє, що відповідно до діючих положень пп. 14.1.49 ПКУ дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
Починаючи з 01.01.2021 року, згідно з Законом №466, виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи, з метою оподаткування буде прирівнюватися до дивідендів (абз. 7 пп. 14.1.49 ПКУ).
Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.1-1 ПКУ.
У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів, відповідно до пп. 57.1-1.1 ПКУ, платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.
Підпунктом 57.1-1.2 ПКУ встановлено, що крім випадків, передбачених пп. 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому, з 01.01.2021 р., згідно з Законом №786, п. 57.1-1 ПКУ буде доповнено новим пп. 57.1-1.7, відповідно до якого авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абз. 4 – 7 пп. 14.1.49 ПКУ.
Таким чином, у разі викупу юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходу учасника зі складу господарського товариства, зменшення статутного капіталу, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи, починаючи з 01.01.2021 року суми такого зменшення прирівнюються з метою оподаткування до дивідендів, але авансові внески на такі суми не нараховуються.
Від редакції: Зауважимо, що ці норми стосуються відносин з засновниками-нерезидентами. Але чомусь податківці на цьому не акцентували увагу.
