Поява нової форми спричинена змінами в Розрахунку держдивідендів (про зміни див. лист ДПСУ від 09.06.2020 р. №9109/7/99-00-05-05-01-07, «ДК» №25-26/2020, коментар «ДК»). Дивимося особливості складання нової форми.
«Шапка» нової форми
Набула класичного вигляду, прийнятого для податкових декларацій. Це і зрозуміло, тому що відповідно до п. 46.1 ПКУ Розрахунки прирівнюються до податкових декларацій.
У новій формі передбачено позначки для Розрахунку звітного, звітного нового й уточнюючого. Проставляємо «х» навпроти того Розрахунку, який подаємо.
У рядку 3 визначаємо звітний період, за який подаємо Розрахунок. У разі подання уточнюючого позначаємо звітний період, який уточнюється, в рядку 4.
Зверніть увагу!
Відповідно до ч. 3 ст. 11-1 Закону №185 державні унітарні підприємства та їхні об’єднання подають до податкової Розрахунок у порядку та строки, встановлені ПКУ (див. також п. 2 Порядку №138). Тобто звітують поквартально, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу, та до 1 липня року, наступного за звітним, за рік (див. пп. 49.18.2, 49.18.7 ПКУ). Розрахунок складають наростаючим підсумком з початку року.
А господарські товариства звітують раз на рік у порядку та строки, встановлені ПКУ (див. ч. 5 ст. 11 Закону №185). Тобто подають Розрахунок до 1 липня року, наступного за звітним (див. пп. 49.18.7 ПКУ).
У рядках 5 — 8 зазначають дані платника: найменування, податковий номер, код КВЕД, податкову адресу тощо.
За який період вперше подавати нову форму Розрахунку?
У п. 4 Наказу №4 зазначено про набрання ним чинності з дня офіційного опублікування. На момент підготовки цієї статті до друку Наказ №4 ще не опубліковано.
Відповідно до п. 46.6 ПКУ, за новими формами декларацій звітують починаючи з податкового періоду, наступного за періодом їх оприлюднення.
За буквального розуміння цієї норми, якщо Наказ №4 опублікують у березні 2021 року чи в будь-якому іншому місяці 2021 року, то звітувати за новою формою потрібно вже починаючи зі звітних періодів 2022 року.
Але припускаємо, що податкова матиме іншу думку, пропонуючи тим платникам, які звітують поквартально, звітувати за новою формою вже за перший квартал і надалі за всі інші періоди 2021 року. А платникам, які звітують раз на рік, також звітувати за новою формою за наслідками 2021 року.
Отже, доведеться почекати на роз’яснення податкової.
Основний блок таблиці Розрахунку
Рядок 01. Обсяг чистого доходу.
Це сума чистого прибутку за даними бухобліку та сума капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку (див. п. 1 Порядку №138, ч. 5 ст. 11, ст. 11-1 Закону №185).
Тобто це сума показника рядка 2350 Звіту про фінрезультати за відповідний період і показника за бухгалтерським проведенням Д-т 41 К-т 44.
Поряд з цим до цього показника може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених унаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління (див. п. 1 Порядку №138). Тобто сума чи її частина, відображена за кредитом субрахунку 441.
Рядок 02. Цільові кошти, що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на реалізацію інвестиційних проектів, та обсяг повернення кредитних коштів (у складі тарифу), що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів згідно з відповідними рішеннями КМУ.
Заповнюють державні підприємства енергетичної галузі та господарські товариства енергетичної галузі, 100% акцій (часток) яких перебувають у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій (див. п. 1 Порядку №138, ч. 5 ст. 11, ч. 2 ст. 11‑1 Закону №185).
Рядок 03. Сума прибутку, яка виникла в результаті виконання Закону №5213, Закону №719.
Це сума, на яку зменшується чистий прибуток державних підприємств енергетичної галузі, з якого виплачують дивіденди, що передбачено ч. 2 ст. 11-1 Закону №185.
Рядок 04. Фактично отримані кошторисні доходи.
Рядок 05. Фактично здійснені кошторисні видатки.
Ці два рядки заповнюють державні підприємства електроенергетичної галузі, фінансування яких здійснюється у межах кошторису, затвердженого НКРЕКП (див. п. 1 Порядку №138, ч. 2 ст. 11-1 Закону №185).
Підприємства, які заповнюють рядки 04 і 05, не заповнюють рядки 01 — 03.
Рядок 06. Чистий прибуток за звітний період, з якого здійснюються відрахування частини чистого прибутку (доходу) / дивідендів на державну частку.
Сюди вносять додатне значення:
— (рядок 01 - рядок 02 - рядок 03) або
— (рядок 04 - рядок 05).
Рядок 07. Загальний розмір статутного капіталу.
Сума за кредитом субрахунку 401.
Рядок 08. Розмір державної частки (акцій, паїв) у статутному капіталі.
З рядка 07 сума державної частки у статутному капіталі.
Рядок 09. Доля державної частки у статутному капіталі.
Значення в рядку 08 ділимо на значення в рядку 07. Отриманий коефіцієнт записуємо в рядок 09.
Рядок 10. Норматив відрахування частини чистого прибутку (доходу) / дивідендів на державну частку (%).
За загальним правилом, норматив становить не менше ніж 30% (див. ч. 5 ст. 11, ч. 1 ст. 11-1 Закону №185). Хоча в п. 1 Порядку №138 розмір нормативу, який застосовується з 01.01.2020 р., — 80%. Але для окремих підприємств — інший розмір (див. п. 1 Порядку №138).
Окремі нормативи держдивідендів:
— для концерну «Укрооборонпром», його учасників, державних унітарних підприємств, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, які зайняті у розробленні, виробництві та ремонті озброєння, військової і спеціальної техніки та їх складових і є виконавцями державного оборонного замовлення у відповідному звітному періоді, — 30%;
— для державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» — 40% (за умови спрямування ним 35% чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на модернізацію та закупівлю обладнання, в тому числі для персоналізації паспортів громадян України для виїзду за кордон та паспортів громадян України у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій);
— для державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» під час виконання ним функцій постачальника «останньої надії» — 30%;
— для державного підприємства «Український державний центр радіочастот» за результатами фінансово-господарської діяльності у 2020 — 2023 роках, визначається у розмірі 30% (за умови спрямування ним 50% чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на створення матеріально-технічної бази, необхідної для проведення моніторингу якості послуг рухомого (мобільного) зв’язку та доступу до Інтернету).
До Порядку №138 регулярно вносять зміни, змінюючи граничні розміри відрахувань. Тому рекомендуємо при черговому заповненні Розрахунку глянути останню редакцію Порядку №138, чи, бува, не змінився граничний розмір відрахувань.
Рядок 11. Частина чистого прибутку (доходу) / дивіденди на державну частку, що відраховуються до бюджету за звітний податковий період.
До цього рядка записують значення, знайдене за формулою: рядок 06 х рядок 09 х рядок 10 : 100.
Рядок 12. Частина чистого прибутку (доходу), нарахована за попередній звітний період поточного року.
Цей рядок заповнюють тільки державні унітарні підприємства та їх об’єднання, які звітують поквартально, наростаючим підсумком з початку року. До цього рядка вносять значення рядка 11 Розрахунку за попередній звітний період поточного року (+/-).
Рядок 13. Частина чистого прибутку (доходу) / дивіденди на державну частку, що підлягають сплаті.
До цього рядка вносять різницю між значенням у рядку 11 і рядку 12.
Ця сума підлягає сплаті до держбюджету.
Згідно з п. 2 Порядку №138 сплачують за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств. Згідно з п. 57.1 ПКУ строк сплати — протягом 10 календарних днів з граничного дня подання Розрахунку (про строки подання ми говорили на початку статті).
Самостійне виправлення помилок
Помилки можуть виправлятися в поточному Розрахунку або шляхом подання уточнюючого Розрахунку.
При виправленні в поточному Розрахунку до нього подають додаток ВП. Додаток містить таблицю, подібну до таблиці основної форми Розрахунку. Таблицю слід заповнити правильними показниками. Наслідки виправлень показують у рядках 14 — 16 Розрахунку:
— ряд. 14 — збільшення чи зменшення податкового зобов’язання, що підлягає сплаті;
— ряд. 15 — сума штрафу 5% у разі недоплати;
— ряд. 16 — сума пені.
При виправленні через уточнюючий Розрахунок додаток ВП не подають. Виправлення здійснюють в основній таблиці Розрахунку. А наслідки виправлень показують у рядках 14, 16, 17 Розрахунку. У рядку 17 зазначають суму штрафу 3%. Про заповнення інших рядків сказано вище.
Але виправлення можуть бути не у зв’язку з помилкою, а внаслідок зміни базового нормативу відрахування. Таке виправлення також можна відобразити в поточному Розрахунку, з долученим додатком ВП, або через уточнюючий Розрахунок. Тільки на відміну від виправлення помилки, наслідки виправлення у зв’язку зі зміною нормативу відображають у рядку 18 Розрахунку, а не в рядках 14 — 17.
Заключна частина Розрахунку
Наявність поданих до Розрахунку форм фінзвітності.
Ставлять позначку, яка саме фінзвітність подається разом з Розрахунком.
Наявність доповнення.
Роблять позначку, якщо подається доповнення згідно з нормами п. 46.4 ПКУ.
Рядок 9. Відмітка платника, на якого поширюється ст. 11-1 Закону №185.
Ставлять позначку «Х» навпроти відповідного підприємства.
Рядок 10. Відмітка платника, на якого поширюється ст. 11 Закону №185.
Ставлять позначку «Х» навпроти відповідного підприємства.
Рядок 11. Інформація щодо рішення про спрямування частини чистого прибутку на виплату дивідендів на державну частку.
Ставлять дату, номер рішення, розмір відрахування у відсотках. Або зазначають неприйняття рішення.
Рядок 12. Найменування суб’єкта управління об’єктом держвласності та його податковий номер.