Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФС у м. Києві у листі від 15.12.2015 р. №3966/Ч/26-15-12-02-14 нагадує, що РРО не застосовують, зокрема, підприємці-платники єдиного податку третьої групи незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.
У разі перевищення застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим.
Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Водночас правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон про РРО.
Так, згідно з п. 12 ст. 9 Закону про РРО, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). Отже, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим. При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку реєстратор розрахункових операцій не застосовується.
Таким чином, якщо всі доходи фізичної особи – підприємця платника єдиного податку третьої групи в календарному році, отримувались виключно у безготівковій формі (без застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо), то такий суб’єкт господарювання може не використовувати реєстратори розрахункових операцій.
