Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДРС нагадує, що Нагадаємо, у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 09.04.2015 №317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», що набув чинності 21.05.2015, яким доручено відповідним органам у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом провести громадські слухання та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо перейменування населених пунктів, районів та областей, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.
Закон України від 02.03.2015 №222-VІІІ "Про ліцензування видів господарської діяльності" (далі – Закон №222), який набув чинності 28 червня 2015 року, регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.
Статтею 7 Закону №222 визначено види господарської діяльності, що ліцензуються відповідно до цього Закону, а також окремі види господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню відповідно до спеціальних законів або з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами.
Згідно із Законом №222 підставами для переоформлення ліцензії є:
- зміна найменування юридичної особи (якщо зміна найменування не пов'язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця);
- перехід права на здійснення виду господарської діяльності, на який отримано ліцензію, від ліцензіата, що був фізичною особою - підприємцем, до іншої фізичної особи, яка є її спадкоємцем.
Закон №222 не містить такої підстави для переоформлення ліцензії, як зміна місцезнаходження юридичної особи або зміна місця проживання фізичної особи – підприємця.
Водночас, частиною другою статті 15 Закону №222 передбачено, що ліцензіат зобов'язаний повідомляти органу ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, у строк, встановлений ліцензійними умовами, але не пізніше ніж один місяць з дня настання таких змін.
Поряд з цим, окремі види господарської діяльності, згідно із статтею 7 Закону №222, ліцензуються відповідно до спеціальних законів або з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами, якими встановлено таку підставу для переоформлення ліцензії або внесення змін до ліцензії, як зміна місцезнаходження юридичної особи або зміна місця проживання фізичної особи – підприємця (Закони України "Про телекомунікації", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", тощо).
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Згідно із статтею 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Отже, підстави для переоформлення ліцензії відсутні.
Новини на тему:
У разі зміни назв населених пунктів переоформлювати дозвільні документи не потрібно
