ДФС у м. Києві у листі від 01.03.2017 р. №4416/10/26-15-12-05-11 зазначила, що об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається за правилами бухобліку з урахуванням коригувань відповідно до ПКУ.
Зокрема, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення (у тому числі віднесених до витрат відповідно до Н(П)СБО або МСФЗ), у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
Поряд з цим, форма додатку РІ до рядка 03 РІ декларації з податку на прибуток діючого на сьогодні, зокрема, рядок 1.2.3 додатку РІ, не передбачає відображення зазначеної різниці, відповідно до п. 138.2 ПКУ.
Від редакції
При реалізації як виробничих, так і невиробничих ОЗ фінансовий результат визначається як різниця між доходом від вибуття і його залишковою вартістю. У бухобліку продаж ОЗ, у т. ч. невиробничих, відображатиметься з урахуванням норм П(С)БО 27.
У розрізі податку на прибуток для тих платників, які визначають різниці, фінансовий результат спочатку збільшується на залишкову вартість за даними бухобліку, а також на суму бухгалтерської амортизації, а потім зменшується на суму первісної вартості невиробничого ОЗ.
Пояснюється це тим, що в податковому обліку невиробничі ОЗ не амортизуються, залишкова вартість тут дорівнюватиме їх первісній вартості, зменшеній на суму ПДВ (якщо йдеться про платника ПДВ і цей об'єкт придбавався з ПДВ), і вона зменшує фінансовий результат до оподаткування. При реалізації невиробничих ОЗ виникатимуть такі різниці:
— на збільшення (рядок 1.1.3 додатка РI) — на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, обчисленої у межах бухобліку (п. 138.1 ПКУ);
— на збільшення (рядок 1.1.1 додатка РI) — на суму амортизації в межах бухобліку;
— на зменшення (рядок 1.2.3 додатка РI) — на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат у межах бухобліку, але, увага, не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
Отже, при продажу невиробничих ОЗ у податковому обліку може відобразитися або нульова (доходи та витрати дорівнюють одні одним), або додатна податкова різниця (доходи перевищують витрати). Тобто різниця на збільшення (рядок 1.1.3) у цьому разі буде заповнена сумою залишкової вартості в межах бухобліку та амортизації (ряд. 1.1.1), а різниця на зменшення (рядок 1.2.3) — це первісна вартість, але не більше вартості продажу. Наприклад, якщо вартість продажу невиробничого ОЗ становить 40 тис. грн без ПДВ, а його первісна вартість — 60 тис. грн, то різниця на зменшення становитиме 40 тис. грн. Якщо має місце факт «дешевої реалізації» (коли об'єкт реалізовано дешевше від його первісної вартості), то до ряд. 1.2.3 потрапить сума доходу.
Якщо невиробничий ОЗ продаватиметься дорожче від його первісної вартості, то до рядка 1.2.3 буде віднесена сума його первісної вартості.
А от у бухобліку від'ємний фінрезультат операції продажу невиробничого ОЗ цілком допускається.
У коментованому листі податківці наголошують на тому, що чинна форма декларації, зокрема рядок 1.2.3 додатка РI, не передбачає відображення «зменшуючої» різниці (у межах оновленого п. 138.2 ПКУ). Тож, щоб скористатися такою різницею, доведеться або дочекатися нової форми декларації з податку на прибутку (адже великі платники, які визначають різниці, звітують поквартально), або подавати звітність із поясненнями відповідно до п. 46.4 ПКУ (недосконала форма декларації, по суті, призводить до збільшення ПЗ з податку на прибуток) із відповідним зазначенням про цей факт у комірці після табличної частини декларації.