Прийняття Закону про 15-процентний збір з продажу валюти відкладено
Вилучено з «Моїх новин»
Законопроект про 15 % збір в ПФУ з продажу інвалюти відправлено на доопрацювання і не буде винесено на голосування на пленарному засіданні 20 листопада
20.11.20122 791
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Главное научно-экспертное управление опубликовало вывод на скандальный проекта закона Украины «О внесении изменений к некоторым законам Украины касательно операций с иностранной валютой», которым планировалось ввести 15-процентный сбор в Пенсионный фонд на продажу населением валюты.
В выводе говорится, что принятие Закона в таком виде кроме всего прочего приведет к появлению "теневого" обмена, против которого долгое время ведется борьба. Кроме того дополнительные налоги и сборы не могут вводиться позже чем за 6 месяцев до начала бюджетного периода.
Таким образом, законопроект признан сырым, отправлен на доработку и не будет вынесен на голосование 20 ноября.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Спрощуються умови для купівлі валюти оборонними підприємствами. Збільшуються можливості купівлі валюти та її переказу за кордон для військовослужбовців-нерезидентів з метою залучення легіонерів до сил оборони
Заступник Голови Нацбанку Юрій Гелетій повідомив, що НБУ працює над новим пакетом валютної лібералізації. Утім, такі пом’якшення будуть поступовими, що важливо для стійкості валютного ринку
Помірний попит на операції з підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою свідчить про те, що наразі банки мають достатній запас готівкової валюти, а потреби у підкріпленні є обмеженими
Найбільш актуальними потребами бізнес визначив виплату дивідендів (у тому числі накопичених до 2023 року), погашення зовнішніх кредитів та збільшення лімітів по корпоративних картках
З 31 грудня 2025 року пом’якшує низку валютних обмежень у межах реалізації положень законодавства щодо запровадження правового режиму «Дефенс Сіті» для підтримання оборонно-промислового комплексу
Контрагент-нерезидент відвантажив для нашого підприємства товар через логістичну компанію. Товар був розмитнений, однак до його отримання на складі перевізника стався ракетний удар, унаслідок якого вантаж було повністю знищено. У підприємства є лише митна декларація та зобов'язання перед нерезидентом щодо оплати товару. Які подальші дії підприємства? Чи можна включити до витрат суму заборгованості перед постачальником? Які наслідки виникають з ПДВ?
Чи буде діяти КЕП отриманий в КНЕДП ДПС після 01.07.2026 року, у зв’язку із новими стандартами криптографічного захисту «Купина»? Чи буде діяти КЕП, отриманий у КНЕДП ДПС, після 01.09.2026 р. у зв’язку із застосуванням ґеш-функції за новим ДСТУ 7564:2014 «Купина»?
На підприємство 2 липня прийшов виконавчий лист. В ньому вимога: згідно з судовим рішенням з працівника підприємства утримувати 20% заробітної плати на користь фінансової установи до повного погашення боргу. Який алгоритм дій бухгалтера в даній ситуації?
ФОП на ІІІ групі єдиного податку надає консультаційні послуги з психології та приймає оплату через еквайринг Монобанку. Чи необхідно було застосовувати РРО (фіскалізувати) такі розрахункові операції відповідно до вимог законодавства?
Юридична особа користується кількома земельними ділянками державної власності, розташованими у межах різних територіальних громад з різними кодами КАТОТТГ, хоча всі ці громади обслуговує одна ДПІ. Чи достатньо подати одну декларацію з плати за землю на всі ділянки, чи потрібно подавати окрему декларацію по кожній територіальній громаді?
