Нагадаємо, yщо 5 серпня Президент підписав Закон від 18.07.2022 р. №2421-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості» (раніше законопроєкт №5161). 8 серпня на сайті ВРУ зʼявився його текст. З ним можна ознайомитися тут. А тепер розповімо про деталі Закону.
Завдяки закону від 18.07.2022 р. №2421-IX у КЗпП зʼявилася нова стаття 21-1. Вона встановлює правила для— трудового договору з нефіксованим робочим часом.
До цього ми мали так званий ненормований робочий день - але про нього у КЗпП не було ані слова, він згадувався у Законі про відпустки, причому без визначення.
Увага! Вже знайомий нам ненормований робочий день - це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процессу (наказ Мінпраці від 10.10.1997 р. №7). У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у цьому випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов'язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням). Докладно про цей режим ми розповідали тут.
Тепер з’явився трудовий договір з нефіксованим робочим часом - це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених новою статтею 21-1 КЗпП.
Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому сторони договору повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.
Зрозуміло, що такий початок трудових відносин не дуже надихає. Працівники, які працюватимуть за такими договорами, захищені слабкіше і мають менше гарантій з надання їм роботи, а, отже, і в отриманні зарплати. Тому треба бути уважними і зважати на обмеження в застосуванні цих договорів.
Обмеження у кількості таких трудових договорів
Не зі всіми працівниками можна оформити такі трудові договори. Так, кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець.
Але для малого підприємництва встановлено окремий ліміт. Так, роботодавець (роботодавець - фізична особа), який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.
Які умови має містити трудовий договір з нефіксованим робочим часом
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:
- спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;
- спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених частиною восьмою цієї статті;
- інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).
Увага! Примірна форма трудового договору з нефіксованим робочим часом буде затверджена Мінекономіки.
Кількість базових годин за договором
Кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.
Увага! Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години.
Працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагає виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо йому було повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.
Відмова працівника від виконання роботи у базові дні та години є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, крім випадків відмови у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю чи виконанням державних або громадських обов’язків, а також повідомленням роботодавцем працівнику про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.
Спосіб оплати зарплати
Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.
За відрядної системи оплати праці заробітна плата виплачується працівникові за фактично виконану роботу за встановленими у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом відрядними розцінками.
Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години.
Але є і приємний для працівників момент.
Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.
У разі ненадання роботодавцем роботи працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, заробітна плата за відрядної системи оплати праці протягом календарного місяця повинна бути виплачена працівникові у розмірі, не меншому за розмір заробітної плати працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою. Щоправда теж лише за мінімальний гарантований обсяг робіт - за 32 години робочого часу на календарний місяць.
У разі згоди працівника на залучення до роботи поза межами базових днів або годин його робота оплачується у розмірі, не меншому ніж передбачено умовами трудового договору, а у разі перевищення нормальної тривалості робочого часу - в порядку, передбаченому статтею 106 цього Кодексу.
Роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за трудовими договорами з іншими роботодавцями. Виконання роботи на умовах нефіксованого робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Припинення відносин за договором
У трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення, які повинні бути пов'язані із здібностями чи поведінкою працівника або іншими причинами економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру.
Працівник, який відпрацював на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців, має право звертатися до роботодавця з вимогою укладення строкового або безстрокового трудового договору на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка роботи з відповідною оплатою праці.
За результатами розгляду зазначеної вимоги роботодавець зобов’язаний протягом 15 календарних днів з дня звернення працівника укласти з ним такий строковий або безстроковий трудовий договір або надати йому в письмовій формі обґрунтовану відповідь про відмову укласти такий трудовий договір.
У разі відмови роботодавця укласти такий строковий або безстроковий трудовий договір працівник має право повторно звертатися з відповідною вимогою протягом усього строку дії трудового договору з нефіксованим робочим часом, але не раніше ніж через 90 днів з дня отримання відповіді роботодавця на попередню його вимогу.
Зауважимо, що трудовий договір з нефіксованим робочим часом віднесено до умов для укладання договору в письмовій формі.
Ну і звісно додані до ст. 36 підстави для звільнення за таким договором ними є саме підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом.
Види штрафів за порушення трудових відносин за новим видом договору
І як же без штрафів! Завдяки змінам до ст. 265 КЗпП, за порушення трудових відносиних за новим видом трудового договору чекатимуть штрафи.
Зокрема, за неоформлення трудового договору з нефіксованим робочим часом на роботодавця буде чекати покарання у десятикратному розмірі МЗП на момент порушення ( наразі це 65000 грн) за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
А от за перевищення допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом або ведення недостовірного обліку робочого часу працівника, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, стосовно фактично виконуваної ним роботи штраф складе трикратний розмір МЗП за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (наразі це 19500 грн).
Як нараховувати ЄСВ?
При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка 22% застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. Це встановлено новим абз. 4 ч. 5 статті 8 Закону про ЄСВ.
Коли можна починати укладати договори?
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Його опубліковано 9 серпня в "Голосі України". Сам Закон почне діяти з 10 серпня. Тож саме з цієї дати такі договори можна буде укладати.