- Чому предмет договору не можна зазначати без деталізації робіт/послуг?
- Чи допомагає код КВЕД довести предмет договору?
- Чому «інші послуги», зазначені в договорі, можуть стати проблемою?
- Приклади формулювання предмету договору по видах послуг
- Що змінилося у договорах поставки після скасування Господарського кодексу?
- Що змінилось із скасуванням ГКУ для договорів підряду та надання послуг?
- Чому важливо звіряти предмет договору із первинними документами?
- Висновки
Чому предмет договору не можна зазначати без деталізації робіт/послуг?
Уявімо типову ситуацію. Підприємство отримало акт на 300 000 грн з формулюванням «консультаційні послуги надано в повному обсязі». Гроші сплачено, акт підписано, бухгалтер відобразив операцію у бухобліку та, згодом, у податковій звітності. Начебто все гаразд.
А через рік-два податкова під час документальної перевірки запитує: що саме отримало підприємство за ці 300 000 грн, хто консультував, з яких питань, і як це вплинуло на господарську діяльність?
І тут з'ясовується, що відповісти на ці запитання може хіба що менеджер, який вів переговори – та й той вже не працює в компанії. Договір мовчить, акт мовчить, а «консультаційні послуги» податківці не визнають реальною господарською операцією. В результаті – донарахування податку на прибуток та ПДВ, а також штрафи.
Це не поодинокий випадок. У реальних справах, які розглядають суди, з'ясовується, що підприємство роками укладало однотипні договори на аудиторські послуги та надання податкових консультацій, проте акти здачі-приймання не містили жодних відомостей про те:
- які саме послуги надавалися (з яких питань, зокрема, надавались консультації, письмові вони були чи усні тощо),
- в якому обсязі надавались послуги чи консультації,
- та скільки робочого часу на них було витрачено.
Тобто формально документ існував, а от змістовно – ні. Це цілком може коштувати отримувачу таких послуг значної суми витрат.
Для податкового обліку значення має документально підтверджена господарська операція. Пункт 44.1 ПКУ вимагає вести облік показників оподаткування на підставі первинних документів, регістрів бухобліку та іншої передбаченої законом документації. А Закон №996 визначає первинний документ як основу відображення господарської операції в обліку.
Важливо!
Ше до підписання договору варто ставити собі не одне, а три запитання:
- що саме ми купуємо чи продаємо,
- як ми це доведемо перевіряльникам
- і які податкові наслідки настануть, якщо доводити доведеться в суді?
Чи допомагає код КВЕД довести предмет договору?
Багато хто скаже, що якщо у підприємства один-два КВЕДи, то і так зрозуміло, чим саме воно займається. Однак справа не в тому, чим підприємство може займатися, а в тому, що саме воно продало за конкретним договором (коли і в якому обсязі). Саме це питання розглядають контролери, коли ставлять під сумнів реальність господарської операції.
Тому товари варто перелічити у специфікації (додатку до договору), а послуги потрібно описати. На практиці ж окремі підприємства практикують опис відповідного переліку конкретних послуг ще в наказі, яким призначається пошук надавача послуг. Інші описують їх у додатку до договору, якщо він одноразовий. Якщо ж договір довгостроковий, а послуги різняться від періоду до періоду їх надання, тоді договір може містити загальний опис, а ось в акті потрібно уточнювати перелік.
Приклад 1
ТОВ «А» має КВЕД 68.20. У договорі оренди завжди зазначається, що саме здається в оренду (приміщення, площа, період, вартість загальна чи за кв. м тощо). Тоді дублювати все в акті не обов'язково – якщо все описано в договорі, акт може просто посилатися на його відповідні положення. Водночас варто пам'ятати про одну змінну величину – вартість оренди. Якщо в договорі вказана вартість за кв. м, акт має відображати загальну площу та підсумкову вартість оренди за місяць.
Та сама логіка діє і для робіт – зміст тут залежить як від нормативно врегульованих документів (наприклад, акти КБ-2в для будівельних робіт), так і від змісту договору чи додатків до нього, де чітко визначено, які саме роботи та в якому періоді виконуються. І це питання не лише взаємного контролю сторін договору, а й контролю з боку податкових органів у частині витрат і реальності господарських операцій.
Не забувайте і про те, що для платників єдиного податку важливо отримувати дохід саме за зареєстрованими КВЕДами, а для платників на загальній системі – пов'язати операцію з господарською діяльністю обох сторін, що податкові органи відстежують по всьому ланцюгу виконання: від поставки матеріалів до здачі готових робіт замовнику.
Що бухгалтеру треба перевірити в договорі перед його підписанням директором?
Якщо часу обмаль, достатньо пройтись коротким переліком:
- Чи зрозуміло з тексту договору, що саме купується або продається?
- Чи можна на підставі його умов оформити змістовну первинку, не вигадуючи деталей заднім числом?
- Чи узгоджуються назва, кількість, одиниця виміру та ціна з тим, що реально відбудеться?
- Чи зрозуміло, коли виникає обов'язок оплати і що є її підставою?
- Чи маєте ви механізм дій на випадок, якщо контрагент не виконає договір або виникнуть проблеми з документами?
Якщо відповідь хоча б на одне запитання – «не знаю» або «побачимо по факту», договір не варто підписувати.
Чому «інші послуги», зазначені в договорі, можуть стати проблемою?
Складність виникає не тому, що формулювання містить узагальнююче слово: «…надавати Замовнику консультаційні, інформаційні та інші послуги відповідно до заявок Замовника». Проблема – коли з договору взагалі неможливо зрозуміти межі зобов'язань виконавця.
Це впливає і на визначення ціни послуг. Наприклад, якщо підприємство платить загальну суму за «консультаційні, інформаційні та інші послуги», як визначити, яка частина цієї суми припадає на підготовку звітів, а яка на усні консультації директора? Чи входить туди аналіз фінансів, чи лише маркетингу? Чим більша сума й складніша послуга, тим ризикованіше залишати предмет договору на рівні одного-двох загальних слів.
Рекомендована схема опису предмета договору про надання послуг або виконання робіт:
що робить виконавець → з якого питання → за який період → в якому обсязі → що передає замовнику як результат
Порівняйте ці два варіанти того, що ви можете зустріти в договорі і оберіть той, який є найбільш корисним з точки зору бухгалтерського та податкового обліку:
| Слабке формулювання | Практичне формулювання |
| «Виконавець надає консультаційні послуги у сфері маркетингу» | «Виконавець здійснює аналіз ефективності рекламних кампаній Замовника за період січень–березень 2026 року, зокрема аналізує витрати на рекламу за каналами, кількість звернень і продажів, готує письмовий аналітичний звіт із рекомендаціями щодо розподілу рекламного бюджету» |
Для складних послуг деталі краще виносити в технічне завдання, а не перевантажувати основний текст договору. При цьому в самому договорі можна вказати: «Конкретний перелік, обсяг, етапи та очікувані результати послуг сторони визначають у Технічному завданні (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього Договору».
Приклади формулювання предмету договору по видах послуг
Приклад 2. Юридичні послуги
Замість «Виконавець надає юридичні послуги з питань господарської діяльності Замовника»
– краще вказати: «Виконавець здійснює правовий аналіз договорів, які укладає Замовник із постачальниками та покупцями, готує письмові висновки щодо виявлених ризиків, розробляє проєкти договорів та відповіді на претензії контрагентів за завданнями Замовника» або вказати певний перелік послуг безпосередньо у тексті договору в розділі «Предмет договору».
Якщо надавач послуг не бажає звітуватися з фінмоніторингу, варто додати текст:
«Виконавець не готує і не здійснює від імені або за дорученням клієнта операцій, визначених ч. 1 ст. 10 Закону №361, а саме: купівлі-продажу нерухомості та корпоративних прав, управління коштами й активами клієнта, відкриття рахунків або управління ними, залучення коштів для створення юридичних осіб, створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами».
Приклад 3. IT-послуги
Замість «Виконавець здійснює програмування та технічну підтримку програмного забезпечення»
– краще вказати: «Виконавець здійснює доопрацювання модуля __ інформаційної системи Замовника відповідно до Технічного завдання, реалізує функції __, __ та __. Результатом є програмний модуль із зазначеним функціоналом, переданий Замовнику для тестування».
Приклад 4. Маркетинг і реклама
Замість «Агентство здійснює рекламне просування продукції Замовника»
– краще вказати: «Виконавець здійснює підготовку та розміщення рекламних матеріалів відповідно до погодженого медіаплану. Перелік каналів, кількість розміщень, період та бюджет визначають медіапланом. За результатами кампанії Виконавець передає звіт із переліком розміщень та доступними показниками».
Що змінилося у договорах поставки після скасування Господарського кодексу?
До 28.08.2025 р. договір поставки був окремою, самостійною конструкцією господарського договору за ст. 265–270 ГКУ – зі своїми особливостями: строк договору за замовчуванням становив рік, діяли скорочені строки позовної давності для товарів неналежної якості (6 місяців), був окремий механізм погодження специфікацій і наслідків недопоставки.
Зі скасуванням ГКУ ця окрема конструкція зникла. Договори поставки зараз регулюються нормами цивільного законодавства про купівлю-продаж, а саме ст. 655–697 ЦКУ, – фактично як різновид договору купівлі-продажу.
Це не означає, що сторони втратили можливість домовлятися про специфікації, строки поставки чи порядок приймання товару – принцип свободи договору (ст. 627, 628 ЦКУ) це прямо дозволяє. Але:
- зникли спеціальні гарантії та скорочені строки, які раніше діяли автоматично через ГКУ, – тепер їх треба прописувати в договорі окремо;
- стандартизовані шаблони, які посилаються на статті ГКУ (наприклад, на ст. 265–270), втратили силу (в тій частині, що посилається на ГКУ) і потребують актуалізації;
Чому це важливо саме для предмета договору?
Якщо раніше покупець міг покладатися на те, що все, що в договорі не вказано, діє автоматично за ГКУ (наприклад, наслідки недопоставки). А зараз такі наслідки настануть тільки тоді, коли вони прямо прописані в договорі.
А вимога до чіткого опису предмета – найменування, модель, кількість, одиниця виміру, ціна – стала не рекомендацією, а практичною необхідністю: закон більше не підстрахує розмите формулювання.
Що змінилось із скасуванням ГКУ для договорів підряду та надання послуг?
Фактично нічого, оскільки спеціальних норм щодо договорів послуг і робіт в ГКУ не було.
Договір про надання послуг регулює глава 63 ЦКУ (ст. 901–907), а договір підряду – глава 61 ЦКУ (починаючи зі ст. 837). Обидві глави здебільшого рамкові: вони не визначають, що саме має бути предметом конкретного договору, яким документом підтверджується виконання чи які показники має містити акт. Усе це – повністю на розсуд сторін.
Увага!
На відміну від поставки, де специфікація здатна врятувати ситуацію навіть за лаконічного опису в самому договорі, для послуг і робіт немає жодного «запасного» джерела деталізації, крім того, що сторони самі внесуть у договір, заявку, технічне завдання чи акт.
Звідси й практичний висновок – як продовження блоку про КВЕДи – вище: якщо підприємство має один-два профільні КВЕДи й надає послуги систематично, виникає спокуса покладатися на те, що «і так зрозуміло, що ми надаємо/продаємо». Але КВЕД підтверджує право здійснювати певний вид діяльності, а не зміст конкретної операції. Податковий орган перевіряє саме операцію – з яких питань консультували, що саме зробили, кому і коли передали результат, – а не запис у реєстрі.
Чому важливо звіряти предмет договору із первинними документами?
Тому що досить часто можна знати розбіжності між тим, що написано в договорі, і тим, що показують видаткова накладна, акт приймання-передачі робіт або послуг, призначення платежу у виписці банку тощо.
Наприклад, в договорі зазначено «постачання товару». У видатковій накладній йде перелік того, що покупець ставить на облік як матеріали. У призначенні платежу за них чомусь вказано «оплата за обладнання». У складському обліку – може бути інша назва, яка використовується саме покупцем.
Кожна розбіжність окремо ще не означає, що операції не було. Але чим більше таких розбіжностей, тим складніше довести, що всі документи стосуються однієї операції. А робота податкових органів спрощується – в акті перевірки просто вказують на розбіжність у первинних документах та документах бухгалтерського й податкового обліку, що не відповідає приписам ПКУ і на відсутність права на витрати та податковий кредит з ПДВ.
Увага!
ДПС неодноразово наполягала на тому, що опис товару чи послуги (найменування, одиниця виміру, ціна) повинні збігатися в усіх документах, складених на господарську операцію з їх придбання або продажу. І саме такий опис має міститись в податковій накладній. Ми про це розповідали тут.
Це не абстрактна теорія, а практичне питання, з яким регулярно стикаються бухгалтери під час реєстрації податкових накладних. Податківці послідовно виходять із того, що найменування товару в податковій накладній має збігатися з найменуванням у первинному документі на відвантаження – інакше покупець ризикує зіткнутися з відмовою в праві на податковий кредит, навіть якщо розбіжність суто технічна (наприклад, постачальник уніфікував назву товару для власного обліку). Тому мета – не домогтися дослівного збігу формулювань у кожному документі, а забезпечити, щоб сукупність документів однозначно ідентифікувала товар.
Закон про бухоблік вимагає, щоб первинний документ містив зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру та інші обов'язкові реквізити (ч. 2 ст. 9). Водночас неістотні розбіжності не є підставою для невизнання операції, якщо вони не заважають її ідентифікації.
Ще одне вразливе місце – призначення платежу. Договір посилається на «Договір постачання №15», а в платіжному дорученні – «Оплата за матеріали згідно з рахунком №45», хоча рахунок виставлено за товар.
Кожна така розбіжність окремо не спростовує реальність операції, але створює запитання, яких можна уникнути. Коректніше було б вказати в призначенні платежу: «Оплата за товар за договором постачання №15 від 01.08.2026, рахунок №45 від 10.08.2026, у т. ч. ПДВ ___ грн.».
Висновки
- Правильно складений договір не створює господарську операцію – він фіксує задум сторін так, щоб потім це можна було зіставити з реально виконаною роботою і первинними документами.
- При цьому у разі виникнення спору з податковими органами суди будуть послідовно виходити з того, що значення має саме реальне здійснення операції, а не сама лише наявність договору чи акта.
- Тому, найкращий момент для перевірки предмета договору – не під час податкової перевірки і навіть не в момент підписання акта, а до того, як директор поставить підпис під договором.
- Втім, не варто не впадати в іншу крайність – переробляти всі документи заради формальної однаковості. Питання завжди одне: чи заважає розбіжність ідентифікувати операцію? Наприклад, «Монітор Dell P2422H» у договорі й накладній та «Монітор Dell» у бухгалтерській програмі – це очевидно один об'єкт. А от «монітор» у договорі, «ноутбук» у накладній і «оргтехніка» на складі – це вже привід розібратися, перш ніж проводити оплату.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до повного тексту цієї статті без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
