Як розмір доходу впливає на класифікацію підприємства
Насамперед зазначимо, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону №996 підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств.
До критеріїв, за якими визначається відповідна категорія підприємства, належить такий показник як розмір чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що визначається на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному.
Згідно з абз. 23 ст. 1 Закону №996 чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є дохід, що визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у т. ч. платежів від оренди об'єктів інвестиційної нерухомості):
- наданих знижок;
- вартості повернутих раніше проданих товарів;
- доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо);
- податків і зборів.
Звісно, якщо немає доходу, підприємство теж можна класифікувати. Адже критеріїв, за якими відбувається така класифікація, три – маємо ще балансову вартість активів і середню кількість працівників. І щоб її провести, потрібно, щоб виконувалось хоча б два з цих трьох критеріїв.
Та за наявності доходу його розмір може вплинути на класифікацію підприємства.
На що впливає така класифікація?
На багато питань – і щодо того, за якими стандартами, національними або міжнародними вести бухгалтерський облік, чи можна вести цей облік спрощено, і за якою формою звичайною, спрощеною чи скороченою складати фінансову звітність тощо.
А як щодо податкового обліку?
Тут правильно визначити розмір доходу не менш важливо. І дотримання правил бухгалтерського обліку в цьому допомагає.
Слід зазначити, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухобліку (ч. 2 ст. 3 Закону №996).
На сьогодні положеннями п. 44.2 ПКУ передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток також повинен використовувати дані бухобліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ПКУ).
При цьому на виконання вимог пп. 296.1.3 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2, 44.3 ПКУ.
Докладно про особливості обліку доходів такими єдинниками читайте тут.
Коли визнається дохід у бухгалтерському обліку
Одним із принципів, на яких ґрунтуються бухгалтерський облік та фінансова звітність, є принцип «нарахування».
За цим принципом доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Відповідно до абз. 1 п. 5 П(С)БО 15 в бухобліку дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
ДФС в листах від 13.04.2017 р. №7825/6/99-99-15-02-02-15 та від 09.03.2017 р. №5898/7/99-99-14-01-02-17 також повідомляла, що операція зі збільшення статутного капіталу шляхом внесення учасником підприємства обладнання не впливає на дохід підприємства безпосередньо під час здійснення такої господарської операції.
Не визнається доходом за П(С)БО 15 зростання власного капіталу за рахунок отримання бюджетних коштів, що надійшли як капітальні трансферти на придбання основних засобів, від засновника (міськради) (ІПК ГУ ДФС у Харківській області від 11.07.2017 р. №1113/ІПК/20-40-12-01-11).
При безоплатній передачі основних фондів відсутня грошова або інша компенсація вартості таких фондів. Тому у особи-передавача не виникає дохід, оскільки відсутні критерії його визнання (лист ДПАУ від 12.08.2009 р. №9751/5/16-1516).
Той самий принцип діє і у випадках безоплатної передачі рухомого майна. Зокрема, про безкоштовну роздачу сувенірів постійним замовникам див. тут.
Які види доходів можуть виникнути?
В абз. 2 п. 5 П(С)БО 15 зазначено, що критерії визнання доходу застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).
Визнані доходи в бухобліку класифікуються за групами, наведеними в п. 7 П(С)БО 15:
- дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
- інші операційні доходи;
- фінансові доходи;
- інші доходи.
Про облік таких різних видів доходів ми докладно (із прикладами) розповімо у окремих наступних статтях.