ДПСУ повідомляє, що За 2024 рік понад 90 учасників міжнародних груп компаній, що здійснюють діяльність в Україні, подали звіти у розрізі країн (CbC). Це один із ключових інструментів міжнародної податкової прозорості, який дозволяє державі бачити реальний розподіл доходів, податків і економічної присутності бізнесу між країнами.
CbC-звітність є об’єктом автоматичного обміну податковою інформацією між юрисдикціями. Завдяки цьому Україна отримує доступ до комплексних даних про діяльність великих міжнародних груп і може ефективно протидіяти практикам виведення прибутків в офшори.
Граничним терміном подання Звітів CbC за фінансовий рік, що завершився 31.12.2024, було 31 грудня 2025 року. Зокрема подали звіти – 8 резидентів, які є материнськими компаніями міжнародних груп. Вони працюють у різних галузях – від енергетики та агросектору до транспорту й фінансових послуг.
Водночас 2025 рік став першим повноцінним роком дії Багатосторонньої угоди CbC, яка набула чинності у 2024 році. Це означає, що звіти за фінансовий рік, який розпочинається у період з 1 січня до 31 грудня 2024 року, повинні подавати й українські учасники міжнародних груп, якщо:
- їх уповноважила материнська компанія, або
- між Україною та країною материнської компанії діє договір про обмін податковою інформацією, але ще не запрацювала угода QCAA.
Саме за такою моделлю у 2025 році понад 80 українських компаній подали Звіти CbC у складі груп із материнськими компаніями зі США, Канади та Ізраїлю.
Такий підхід формує рівні умови для бізнесу: великі міжнародні компанії більше не можуть мінімізувати податкові зобов’язання шляхом штучного перерозподілу прибутків. Податки сплачуються там, де створюється економічна вартість, а отже – надходять до бюджету України, а не «осідають» у низькоподаткових юрисдикціях.
Контроль за поданням, повнотою та достовірністю Звітів CbC здійснює Державна податкова служба України. Якщо виникають ризики неподання або несвоєчасності подання, податкова надсилає письмовий запит для уточнення інформації.
У разі виявлення помилок – як самою ДПС, так і податковими органами інших країн – платник отримує повідомлення і має 30 календарних днів, щоб:
- подати уточнений Звіт CbC, або
- надати пояснення.
Законодавство передбачає значні фінансові санкції за порушення вимог щодо CbC-звітності, зокрема:
- неподання звіту – штраф у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів (ПМ);
- несвоєчасне подання – 10 ПМ за кожен календарний день прострочення (але не більше 1 000 ПМ);
- неповні дані у звіті – 1 % суми доходу відповідного учасника групи (але не більше 1 000 ПМ);
- надання недостовірної інформації щодо учасника МГК – 200 розмірів ПМ.
Важливо: якщо платник не подає уточнений звіт протягом 30 днів після повідомлення про помилки, це вважається несвоєчасним поданням і штраф нараховується за кожний календарний день несвоєчасного подання Звіту CbC.
Водночас мета CbC-звітності полягає не лише у застосуванні санкцій, а насамперед у забезпеченні податкової прозорості діяльності міжнародних груп компаній. Узагальнені дані зі Звітів CbC дозволяють ДПС виявляти маркери ризиків трансфертного ціноутворення, розмивання бази оподаткування та переміщення прибутків між юрисдикціями, що є підґрунтям для прийняття обґрунтованих рішень у межах податкового контролю.