Згідно з п. 22.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах ДПС за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їхніх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних органах ДПС за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, органи ДПС за місцезнаходженням таких об’єктів у порядку, встановленому розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2011 р. №1562/20300 (далі — Порядок обліку).
Статтею 265 розділу ХІІ ПКУ, зокрема, визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, у т. ч. нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості.
Відповідно до пп. 265.2.2 п. 265.2 розділу ХІІ ПКУ, не є об’єктом оподаткування:
а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їхній спільній власності);
б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;
ґ) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю;
д) гуртожитки.
Пунктом 8.1 розділу VIII Порядку обліку встановлено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, органи ДПС за місцезнаходженням таких об’єктів (за основним та неосновним місцем обліку) у порядку, встановленому цим розділом.
Згідно з п. 8.2 розділу VIII Порядку обліку об’єктами оподаткування та об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі — об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.
На підставі пунктів 8.3 ? 8.4 розділу VIII Порядку обліку передбачено, якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку в органі ДПС за місцезнаходженням такого об’єкта у порядку, визначеному розділом VII цього Порядку.
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. №20-ОПП (додаток 11) подається протягом 10 робочих днів після його реєстрації, створення чи відкриття до органу ДПС за місцезнаходженням такого об’єкта.
Пунктом 8.7 розділу VIII Порядку обліку встановлено, що рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу ДПС та розміщується на інформаційних стендах в органах ДПС.
Таким чином, Повідомлення за ф. №20-ОПП необхідно подавати до органу ДПС.