Згідно з п. 8.13 Інструкції №1395 у рядку 4 розділу VI «Відомості про зобов’язання фінансового характеру» додатка 7 до податкової декларації зазначається сума сплачених протягом звітного року платежів за договорами позики (кредиту) на погашення основної суми позики (кредиту).
Відповідно до Методики формування небанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними, затвердженої розпорядженням Держфінпослуг України від 04.06.2004 р. №912, кредити — це кошти, надані фінансовою установою клієнту в розмірі та на умовах, установлених відповідним договором.
Кредитна картка — іменний платіжно-розрахунковий документ, який видають банки або торговельні фірми своїм клієнтам для оплати необхідних для них товарів і послуг, придбаних у кредит.
У разі отримання кредиту за кредитною карткою одержувач такої послуги (фізична особа) повинен погасити отриману суму в розмірах та на умовах, установлених відповідним договором.
Таким чином, у разі отримання кредиту за допомогою кредитної картки та його погашення у звітному році державному службовцю потрібно зазначити суму сплачених платежів на погашення основної суми такого кредиту в розділі VI додатка 7 до податкової декларації. При цьому в разі неодноразового зняття та поповнення рахунка державний службовець може звернутися до банку, яким було надано кредитну картку, з метою отримання виписки щодо руху коштів на його рахунку за звітний рік.