Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон про ЄСВ) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Таким чином, статус платника єдиного внеску набувають підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, за умов, якщо вони:
використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;
мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду України зобов’язані платники єдиного внеску (п. 4 частини другої ст. 6 Закону про ЄСВ).
Отже, у разі якщо підприємство тимчасово не здійснює господарської діяльності і не використовує працю найманих працівників, то подавати звітності за формою №Д4 воно не зобов’язане.