Платник дізнався, що своєчасно подана ним декларація з ПДВ має статус «до відома». Причина така: у шапці декларації некоректно зазначено назву ДПІ. При цьому допущена помилка має систематичний характер (була допущена декілька податкових періодів поспіль), але проблема в прийманні виникла щойно тепер. Чи може підприємство подати уточнену декларацію, чи треба здати нову (повторно, з порушення термінів здачі та відповідними штрафними санкціями)?
Особливий статус
Спочатку з′ясуємо: що це за статус «до відома»? У яких випадках він присвоюється податковій звітності? Єдині правила приймання та обробки податкової звітності для всіх податкових органів встановлені в Методрекомендаціях №516. Незважаючи на те що документ призначений для внутрішнього користування податківців, він допоможе висвітлити наше питання. Згідно з п. 4.10 Методрекомендацій №516, якщо після подання декларації за звітний період і до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий звітний період платник податків подає нову декларацію (з виправленими показниками), то така декларація заноситься до БДАЗ(2) з ознакою «звітна нова» (якщо це передбачено формою) і «звітна» (якщо інше не передбачене формою), а подана раніше звітність отримує статус «до відома».
--------2------
БДАЗ — бази даних адресата звітності.
--------------------------
У довіднику причин, з яких податкова звітність не вважається податковою декларацією (додаток 6 до Методрекомендацій №516), наводиться ще один випадок, коли звітності може бути присвоєно статус «до відома». Цією причиною може бути «помилка оператора» (код причини «41»). У додатку 6 зазначено всього 15 причин, з яких податкова звітність не вважатиметься податковою декларацією. Більшість із них прямо випливає з ПКУ. Щодо причини під номером «41» — її коріння в ПКУ знайти не вдається. Та й самі Методрекомендації №516 є досить лаконічними та не містять детальної інформації щодо обставин виникнення таких операторських помилок.
Зміна статусу «до відома», якщо він був присвоєний помилково, може здійснюватися працівником підрозділу приймання й обробки податкової звітності тільки протягом 3 робочих днів після граничного терміну подання документа податкової звітності «Звітний» і «Новій звітний» та протягом 3 робочих днів після реєстрації уточнюючої звітності (п. 4.26.Методрекомендацій №516). Тобто виправити власну помилку податківці згодні лише протягом 3 робочих днів: хто не встиг — той запізнився. А на четвертий день допущена податківцями помилка вже більше помилкою не вважається? Позиція, м'яко кажучи, дивна.
ПКУ — за справедливість
А що ж говорить основний законодавчий акт, який визначає функції та правові основи діяльності контролюючих органів?
Приймання податкової декларації є обов'язком контролюючого органу згідно з п. 49.8 ПКУ. Ця норма зафіксована і в Методрекомендаціях №516 — у п. 4.4.
Згідно з п. 7.3 розділу III Інструкції №233, отримавши від платника податків податковий документ в електронному вигляді, органи ДПС здійснюють його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 і 48.4 ПКУ (додаткові реквізити — в окремих випадках).
Нагадаємо обов'язкові реквізити податкового документа:
•тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
•звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
•звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку або податкової декларації за поточний податковий період, в якій виправляються помилки минулих періодів);
•повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
•код платника податків згідно з ЄДРПО або податковий номер;
•місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
•найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;
•дата подання звіту (або дата заповнення — залежно від форми);
•ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або серії і номера паспортів посадових осіб платника податків;
•підписи платника податків — фізичної особи та/або посадових осіб платника податків, визначених Кодексом, засвідчені печаткою платника податків (для фізичних осіб — підприємців — за наявності).
Відмова у прийнятті
Отже, як бачимо, реквізит «найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність», справді є реквізитом, зафіксованим у п. 48.3 ПКУ, і його некоректне заповнення може бути законною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації. Пункт 49.11 ПКУ чітко визначає: така відмова має бути надана письмово протягом 5 р. д. з дня отримання звітності.
Решта показників, зазначених у податковій декларації платника податків, до її приймання перевірці не підлягають.
То чи справді податківці мали повне право не прийняти таку декларацію? Але яке відношення до неприйняття має відмітка «до відома»?
Неподаною податкова декларація(2) вважається у разі відповідності одночасно двом умовам:
1) заповнення декларації з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 ПКУ;
2) надіслання контролюючим органом платникові податків письмової відмови в прийнятті його податкової декларації.
--------2-------
Надіслана платником податків або його представником поштою чи засобами електронного зв'язку.
-------------------------
Отже, якщо податкова звітність не була прийнята, то це має підтверджуватися відповідними квитанціями.
У разі подання платником податків до органу ДПС податкової декларації (в т. ч. надісланої поштою або засобами електронного зв'язку), заповненої з порушеннями пп. 48.3 — 48.4 ПКУ, такий орган ДПС зобов'язаний надати платникові податків письмове повідомлення (у разі подання в електронному вигляді платникові надсилається квитанція) про відмову в прийнятті податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (додаток 6 до Методичних рекомендацій) (п. 4.14 Методрекомендацій №516).
Письмове повідомлення про відмову має бути надіслане:
у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, — протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (пп. 49.11.1 ПКУ);
у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податків або його представника — протягом трьох робочих днів з дня її отримання (пп. 49.11.2 ПКУ).
Зверніть увагу! Факт прийняття звіту в електронній формі підтверджується другою квитанцією, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа, відповідність податкового документа стандарту, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків (назва і код ЄДРПОУ підприємства), реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт, і дані про відправника квитанції. У другій квитанції, крім цього, зазначаються дата і час прийняття звіту, причому цей реквізит відповідатиме даті і часу, зафіксованим у першій квитанції (пп. 4.13.7 і 4.13.8. Методрекомендацій №516).
Якщо платник податків протягом трьох (п'яти) робочих не отримав письмового повідомлення від контролерів про відмову в прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (як правило, така причина зазначається в квитанції 1 або квитанції 2), то, здавалося б, непокоїтися про те, що подана декларація виявиться неприйнятою, немає підстав.
«До відома» vs «не прийнято»
А як же бути зі статусом «до відома»? І яке відношення має такий присвоєний статус до відмови в прийнятті декларації? Якщо платник податків не надсилав нової звітної декларації, то, як уже було сказано вище, такий статус міг бути присвоєний лише внаслідок операторської помилки.
Статус «до відома» і письмова відмова про прийняття — зовсім не одне і те саме. Якщо навіть і була допущена неточність у реквізитах, але вона не призвела до письмової відмови в прийнятті (своєчасно надісланої платникові податків!), то декларація має вважатися прийнятою, згідно з п. 49.9 ПКУ.
Помилка «до відома», навіть якщо вона є операторською, має бути виправлена самими ж фіскалами. Водночас, якщо три робочі дні (термін на самовиправлення помилки податківцями) з дня граничного терміну подання декларації вже минули, — домогтися справедливості платникові податків без звернення до суду буде важко, адже на захист ДПІ виступає п. 4.26 Методрекомендацій №516.
Щодо захисту своїх прав у судовому порядку, то тут рекомендуємо спиратися на порушення пп. 49.11 і 49.9 ПКУ. Щоб запастися аргументами на власну користь, варто зробити письмовий запит ДПІ, згідно з пп. 17.1.1 ПКУ, в якому попросити виправити помилково присвоєний статус податкової декларації «до відома» на статус «прийнято», бо відмова в прийнятті в терміни, встановлені п. 49.11 ПКУ, не була отримана. У листі варто також звернути увагу, що платник не може подати податкову декларацію, якщо вона вже була подана раніше, з відміткою «звітна». Такі дії платник податків може вчинити лише після отримання відмови (квитанції), а до цього моменту декларація вважається прийнятою з огляду на закон, тобто приписи п. 49.9 ПКУ.
Наступний етап — опротестувати відмову в прийнятті, якщо така відмова є незаконною.
Як висновок просто процитуємо слова нашого форумчанина: «Якщо ваші нерви дешевші за 170 гривень(3), — є сенс боротися». Додамо, що неподання або невчасне подання декларацій (розрахунків) платником податків, до якого протягом року був застосований штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 грн.
--------3-------
Згідно з п. 120.1 ПКУ, за неподання або невчасне подання декларацій (розрахунків) накладається штраф у розмірі 170 грн за кожне таке порушення.
Олександра Олефіренко, "Дебет-Кредит"
